Таль (нід. talie) — підіймальний механізм, компактний підвісний рухомий і нерухомий пристрій (лебідка) для піднімання вантажів на порівняно невелику висоту. Привод таля (на відміну від тельфера) переважно ручний, іноді — електричний або пневматичний. Вантажопідіймальність ручного таля 0,25-8 т, з електричним приводом — 1-12,5 т.

Ланцюговий таль

ВикористанняРедагувати

Застосовують як самостійний механізм і як компонент підіймальних кранів. Використовується для складських операцій, у промисловому виробництві, на монтажних та інших роботах.

Маючи невелику власну масу, таль витримує чималі навантаження. Працює у діапазоні температур від -40 до +40о С. Обладнання здатне забезпечити досить високу швидкість переміщення вантажів, завдяки чому значно прискорюються монтажні роботи на складах та у виробничих цехах. Має високу продуктивність, відмінно працює за умов постійної експлуатації.

Універсальне вантажопідіймальне обладнання, яке можна використовувати для переміщення та розвантажувальних робіт. Головними перевагами цього обладнання є компактна конструкція, невелика вага, зручність в експлуатації.

НазваРедагувати

Згідно з СУМ-11, слово «таль» — чоловічого роду, і відповідно має закінчення родового відмінка [1]. Проте, у багатьох сучасних українських текстах воно вживається як іменник жіночого роду.

Морські таліРедагувати

 
Зліва направо: гінці, хват-талі, чотиришківні талі, гіні, шестишківні гіні.

У морській справі талі (прийнято вживати назву в множині)[2] застосовуються для підйому важких предметів (вітрил, рей, гафелів, шлюпок, вантажів тощо). Складаються з двох блоків, споряджених стропами (обстроплених) або металевими оковками, з гаками або вертлюгами. Блоки з'єднуються тросом-лопарем (від нід. looper, букв. — «бігун»), корінний кінець якого пропущений через шківи і прикріплений до стропа (оковки) одного з блоків. Залежно від способу приведення в дію розрізняють талі прості (ручні) і механічні. Прості талі залежно найбільшої кількості шківів у якомусь блоку поділяються на талі одношківні, двошківні і тришківні (також може вказуватися загальна кількість шківів: двошківні, тришківні, чотиришківні, п'ятишківні). За розміром — власно талі, гіні і гінці[3].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Таль // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Талі // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  3. Самойлов К. И. Тали // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати