Талабан польовий
| Талабан польовий | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Thlaspi arvense L., 1753 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Талаба́н польови́й (Thlaspi arvense)[1] — однорічна рослина родини капустяних. Їстівна, жироолійна та лікарська культура, місцями поводить себе як бур'ян.
Назва
ред.Назва роду походить від грецьких слів: «Тласпі» (Thlaspi) — означає «здавлений в щит», «тлао» (thlao) — «здавлювати», і пов'язана з формою плодів рослини, та «аспіс» (aspis) — «щит». Видова назва в перекладі з латинської мови — «польовий». Українські народні назви: безвершник, білиця, білка, вередник, волоски, волосник, горобина кашка, гремука, гречичка, дзвінок, дзвонець, дзвонці, клопець, лопатки, талабан, талбан, тоболочник, тоболочник ролевий, чорне ребро, ярошка, ярутка, ярутка польова.[2]
Опис
ред.Трав'яниста рослина заввишки 20—50 см з сизим відтінком. Стебла прості або розгалужені. Листки цілісні, нижні — на коротких черешках, довгасті або еліптичні, верхні — сидячі, довгасто-ланцетні або стрілоподібні. Квітки білі, актиноморфні, чотирипелюсткові. Чашолистків 4, вони відлеглі від пелюсток, завдовжки 2-2,5 мм. Тичинок 6, маточка 1. Плоди — стручки, округло-еліптичні, ширококрилаті, на верхівці глибоковиїмчасті, з дуже коротким стовпчиком між виїмками. Насінини коричневі, з борозенчастою поверхнею.
Хімічний склад
ред.Хімічний склад рослини майже не вивчений. Відомо, що в насінні талабану польового міститься близько 30 % жирної олії. В листках знайдено аскорбінову кислоту (близько 200 мг/100 г), вуглеводи,[3], вони також містять до 25 % клітковини. Трава і насіння талабану польового містять глікозид синігрін, який надає їм яскраво вираженого часникового запаху.
Поширення та екологія
ред.Талабан польовий розповсюджений скрізь — від субтропіків до Крайньої Півночі. Росте на полях, городах, поблизу житла й уздовж доріг. Талабан засмічує посіви. Він зустрічається повсюдно.
Цвітіння триває з травня до липня, плоди дозрівають з травня до листопада. Запилення за допомогою комах відбувається рідко, найчастіше відбувається самозапилення. Розмножується насінням. За літо дає 2—3 покоління; на кожній рослині утворюється до 60—80 тис. насінин.[4] Недозріле насіння проростає майже так само швидко, як і дозріле. Проростає воно з глибини до 1 см, у глибших шарах ґрунту зберігає схожість протягом 9 років.
Застосування
ред.У харчуванні
ред.Жирна олія, що міститься у насінні талабану польового, на смак подібна до лляної (гіркувато-пекуча з гірчичним ароматом), вона придатна для миловаріння і вживання в їжу.[4] У Вірменії вважається кращою олією для засмачування салатів. Рослину розглядали як перспективну сільськогосподарську олійну культуру.[5]
Сто грам зеленого листя талабана містить 200 мг вітаміну C, а також вуглеводи, глюкозиди. З молодих розеткових листків талабану готують весняні салати. Їх не подрібнюють, запобігаючи втраті вітамінів. Окрім олії, солі та крутих січених яєць, салат з талабана польового більше нічого не потребує, бо має легкий часниковий аромат і гострий смак. Салат особливо корисний при зниженій секреції шлунку.[6]
У медицині
ред.Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Листки також мають в'яжучі протицинготні, дезинфікуючі, сечогінні, потогінні та тонізуючі властивості. Препарати талабану польового прискорюють та активізують менструальний цикл; у чоловіків стимулюють статеву активність, тому ефективні при лікуванні імпотенції.[3] Водночас, згодовування цієї рослини коровам надає їхньому молоку часникового запаху і неприємного присмаку.
У промисловості
ред.Цю рослину вирощують у промислових масштабах заради олії, яку переробляють на біодизель. Врожайність становить 1000 фунтів на акр.[7] Там, де талабан польовий поширений як бур'ян, боротися з ним досить важко. Цьому перешкоджає як висока урожайність, так і глибока коренева система, яка певною мірою робить рослину нечутливою до гербіцидів.
Галерея
ред.-
Листок і нерозквітле суцвіття -
Квітка великим планом -
Загальний вигляд рослини під час плодоношення -
Недозрілий плід -
Дозрілий плід -
Насіння великим планом
Синоніми
ред.- Crucifera thlaspi (Roxb.) E.H.L.Krause
- Lepidium thlaspi Roxb.
- Teruncius arvense (L.) Lunell
- Teruncius arvensis (L.) Lunell
- Thlaspi baicalense DC.
- Thlaspi collinum Bieb. M
- Thlaspi strictum Dalla Torre & Sarnth.
- Thlaspidea arvensis (L.) Opiz
- Thlaspidium arvense (L.) Bubani[1]
Див. також
ред.Посилання
ред.- Талабан польовий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 425. — ISBN 5-88500-055-7.
- Талабан польовий // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 31, 52, 58, 104.
- ТАЛАБАН ПОЛЬОВИЙ [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- Талабан польовий (Thlaspi arvense L.) [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Аграрна енциклопедія
- Талабан польовий. [Архівовано 19 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Джерела
ред.- ↑ а б The Plant List [Архівовано 26 вересня 2019 у Wayback Machine.]. (англ.)
- ↑ Корисні та рідкісні рослини України. Словник-довідник народних назв. / Смик Г. // Київ УРЕ, — 416 с. — 1991 С. 363
- ↑ а б Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
- ↑ а б Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576 с. (рос.)
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С. 104
- ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С. 31
- ↑ Prodigal Sun. Alternative Global Power Solutions. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 27 липня 2011.