Тайфунник австралійський
| Тайфунник австралійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pterodroma nigripennis (Rothschild, 1893) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Oestrelata nigripennis Pterodroma cookii nigripennis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тайфу́нник австралійський[2] (Pterodroma nigripennis) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae)[3]. Мешкає в Тихому океані.
Опис
ред.Австралійський тайфунник — невеликий морський птах, середня довжина якого становить 29 см, розмах крил 67 см. Голова, шия і верхня частина тіла сірі, на крилах зверху є темна М-подібна пляма, на кінці хвоста темна смуга. На обличчі навколо дзьоба світла пляма, навколо очей темні плями, щоки і горло білі. Нижня частина тіла біла, груди з боків сірі, нижня сторона крил біла з чорними краями і кінчиком та з широкою чорною смугою від згину крила до його центру.
Поширення і екологія
ред.Австралійські тайфунники гніздяться на островах на південному заході Тихого океану, утворюють гніздові колонії на островах Лорд-Гав, Норфолк і Нова Каледонія, на півночі і сході Північного острова у Новій Зеландії, на островах Чатем і Тонга, на островах Кука та на островах Маротірі[en] і Рапа-Іті[en] в архіпелазі Острал у Французькій Полінезії. Під час негніздового періоду вони широко зустрічаються в північній і східній частині Тихого океану, особливо часто трапляються між Гавайськими островами і Перу.
Довгокрилі тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, рідко наближуються до суходолу, за винятком гніздування. Живляться переважно кальмарами і креветками, яких вони ловлять з поверхні океану, часто в групах разом з іншими буревісниками. Гніздування на островах Кермандек і на Новій Каледонії починається в середині-наприкінці жовтня, на островах Чатем в середині-наприкінці листопада. Птахи гніздяться в норах довжиною до 1 м, яких вони риють на схилах, порослих травою. В кладці 1 яйце, інкубаційний період триває 45 днів. Пташенята покидають гніздо через 85 днів після вилуплення.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, станом на 2004 рік загальна популяція австралійських тайфунників становила від 8 до 10 мільйонів птахів. Їм може загрожувати виверження вулканів, а також хижацтво з боку інтродукованих хижаків, зокрема кішок.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Pterodroma nigripennis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 вересня 2022.
Джерела
ред.- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK. ISBN 0-19-850125-0
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978-971-36-4332-9
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987, ISBN 0-691-01551-1
- Marchant S, Higgins PJ (1990) Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic birds, Volume 1, Part A: Ratites to Petrels, Vol. Oxford University Press, Melbourne
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |