Тагларська печера
Тагларська печера[1] (азерб. Tağlar mağarası, вірм. Թաղլար քարանձավը) — печера, де жила людина кам'яної доби (епохи мустьє)[2]. Виявлені там мустьєрські знаряддя належать до іншої культури, що нагадує типове мустьє[3]. Природна печера, що була місцем проживання найдавніших людей протягом 50—55 тисяч років. Назва печери походить від назви села, неподалік від якого вона лежить[4]. Тагларська печера, так само, як Азиська печера, входить до списку об'єктів, що охороняються ЮНЕСКО[джерело?].
Тагларська печера  | |
|---|---|
 | |
| Розташування | |
| Країна |
 Азербайджан |
| Регіон | Мец Тахлар |
| Карти розташування | |
 
| |
Географія ред.
Розташована в Нагірному Карабасі на півдні села Мец Тахлар/Бьоюк Таглар, на лівому березі річки Куручай[5] поблизу міста Шуша і за 3 км від Азиської печери[6]. Ця печера утворена у верхньоюрських, інакше кажучи, титонських вапняках. Складається з трьох гротів, два з яких належать до періоду культури Мустьє (середній палеоліт), а третій — до періоду верхнього палеоліту[4].
Також тут виявлено шість культурних шарів: у першому шарі знайдено уламки посуду епох середньовіччя, бронзи та енеоліту; в 2—6 шарах знайдено предмети побуту культури епохи Мустьє.
Археологічні дослідження ред.
У 1960 році на південний схід Кавказу спрямували розвідувальну палеолітичну експедицію Інституту історії Академії Наук Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіки. Її результатом стало виявлення Азиської і Тагларської печер.
Від 1963 року в печері велися археологічні розкопки і виявлено понад 7 тис. кам'яних знарядь і більш як 2 тис. кісток тварин. Після першого шару виявлено глиняний посуд середньовіччя, бронзової доби й енеоліту. В межах же 2—6 шарів виявлено зразки мустьєрської культури. В інвентарі печери виявлено численні заготовки для виготовлення знарядь, червоного, чорного, коричневого, сірого, білого кольорів і різних відтінків. Керував розкопками печери М. М. Гусейнов[2].
У 1976 році під час Ленінградської експедиції на території печери проведено зачищення опорних розрізів.
Після проведення аналізу кісткових залишків з'ясовано, що основними об'єктами полювання були благородний олень і безоаровий козел. Основу фауни стоянки складають ссавці: рукокрилі, зайцеподібні, гризуни, хижі, копитні[7].
Також тут виявлено прикраси з дерева різних кольорів, знаряддя праці доби верхнього палеоліту і мезоліту, зброю.
В рамках міжнародної програми INTAS-2000 європейські вчені, у тому числі професор Анрі де Люмле[en], у вересні-жовтні 2002 року провели наукові дослідження археологічних, палеонтологічних та палеоантропологічних знахідок багатошарових печер Таглар та інших палеолітичних печер в Азербайджані[8].
Матеріальні та культурні предмети, знайдені в печері Таглар, виставлялись у 1981 році в Музеї людини в Парижі[8].
Примітки ред.
- ↑ Davis K. Thanjan. Pebbles. — Bookstand Publishing, 2011. — ISBN 978-1-58909-817-6.
- ↑ а б Павел Иосифович Борисковский. Древнейшее прошлое человечества. — Ленинград : Наука, 1979. — С. 131.
- ↑ Памятники мустьерской эпохи и остатки неандертальцев на территории СССР (рос.). CollectedPapers. 25 березня 2014. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.
- ↑ а б Azerbaijan’s cultural relics in the global civilizational context. cyberleninka.ru. Процитовано 10 грудня 2018.
- ↑ [mapj38.narod.ru/map1/ij38022.html Таглар на советской карте]
- ↑ Пещеры: Выпуск 14-15. — Пермский государственный университет, 1969. — 270 с.
- ↑ Bragina E.N., Anastasia Markova. The rodent fauna from Middle Paleolithic cave site Taglar (Transcaucasus, Azerbaidjan): paleoecology, palaeoenvironments // Izvestii͡a Akademii nauk SSSR. Serii͡a geograficheskai͡a. — 2013. — 1 січня.
- ↑ а б AZƏRBAYCAN ARXEOLOGİYASI DAŞ DÖVRÜ (PDF). Bakı: ŞƏRQ-QƏRB. 2008. Архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
Література ред.
- А. К. Джафаров. Мустьерская культура Азербайджана: по материалам Тагларской пещеры. — «Элм», 1983. — 96 с.
- Антонов Б.А. Геоморфология и вопросы новейшей техники юго-восточной части Малого Кавказа. — Баку, 1971.
- Герасимов И.П., Величко А.А., Любин В.П., Праслов Н.Д. Древнейшие люди в Европе и условия их обитания: Первые результаты совместных советско-франц. исследований. — 10. — Вестник АН СССР, 1981.
Посилання ред.
- История Азербайджана (ред. Играр Алиев, изд."ЕЛМ", 1995 г.)
- Azərbaycan Tarixi (7 cilddə). Bakı: Elm, 1998, 1-ci cild(азерб.)
- БРАГИНА Е. Н., МАРКОВА А. К. ПАЛЕОЭКОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ФАУНЫ ГРЫЗУНОВ ИЗ СРЕДНЕПАЛЕОЛИТИЧЕСКОЙ ПЕЩЕРНОЙ СТОЯНКИ ТАГЛАР (ЗАКАВКАЗЬЕ) — 2013 г.(рос.)