Рукокрилі
Рукокрилі (Chiroptera) — ряд ссавців з надряду лавразіотерій (Laurasiatheria). Ряд відомий також як Лиликоподібні (Vespertilioniformes)[1]. Об'єднує дві групи — кажанів і криланів. За числом сучасних видів (1447 сучасних видів у 235 родах у 21 родині[2]) серед ссавців поступається тільки ряду мишоподібних. Розміри цих тварин значно відрізняються, від Craseonycteris thonglongyai з довжиною голови й тулуба 3 см і вагою 2 грама до калонга (Pteropus vampyrus) з довжиною голови й тулуба 40 см, розмахом крил — 1,5 м і вагою 1,5 кілограма.
Рукокрилі Період існування: Ранній Еоцен – Сучасність
| |
---|---|
Corynorhinus townsendii | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Клада: | Вищі звірі (Eutheria) |
Інфраклас: | Плацентарні (Placentalia) |
Клада: | Exafroplacentalia |
Магноряд: | Бореоевтерії (Boreoeutheria) |
Надряд: | Лавразіотерії (Laurasiatheria) |
Клада: | Scrotifera |
Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) Blumenbach, 1779 |
Підряди й надродини | |
Крилановиді (Yinpterochiroptera)
Лиликовиді (Yangochiroptera)
| |
Поширення видів рукокрилих у світі | |
Вікісховище: Chiroptera |
Назви
ред.Назва Vespertilioniformes пов'язана з назвою типового роду Vespertilio (Лилик) та назвою типової родини Vespertilionidae (Лиликові). Назва Chiroptera є описовою і пов'язана зі словами «рука» (chiero) та «крило» (ptera). Оскільки в Україні і загалом у Європі поширені переважно «малі рукокрилі» з родини Vespertilionidae, яких називають кажанами, то назви «рукокрилі» і «кажани» за своїм обсягом у мірилі фауни України виявляються однаковими і тому сприймаються як синоніми (у тому числі й в українській Вікіпедії). Назву «кажани» коректно застосовувати тільки для позначення «малих рукокрилих» (Microchiroptera).
Раніше для позначення рукокрилих в Україні та інших країнах використовували назви, що згодом стали власними назвами окремих родів: пергач, лилик, нічниця, нетопир та ін. У незоологічній літературі (переважно російськомовній і радянських часів) часто вживали асоціативну назву «летючі миші», проте лиликоподібні не мають жодного стосунку до ряду Мишеподібні (Muriformes) загалом або родини Мишевих (Muridae) зокрема.
Ключові ознаки
ред.Одна з найбільш спеціалізованих груп ссавців, більшість ознак якої пов'язана з пристосуваннями до активного польоту.
- розвинена передня кінцівка з видовженими метакарпаліями і фалангами
- крилова болона («перетинка»), яка включає
- дактилопатагій (між пальцями),
- плагіопатигій (між передньою і задньою кінцівкою),
- уропатагій (охоплює хвіст, є не в усіх),
- розвиток кіля тощо.
Систематика
ред.Взаємини з іншими рядами
ред.Близькими до лиликоподібних рядами ссавців є кагуанові, або шерстокрили (Cynocephalidae), та примати (Primates), з якими їх об'єднують у надряд архонт (Archonta).
Рукокрилих включали до надряду пеґасофери (Pegasoferae) разом з рядами конеподібні (Perissodactyla), хижі (Carnivora), ластоногі (Pinnipedia), панґоліни (Pholidota). Однак подальші дослідження показали, що пеґасофери не є природньою групою[3].
В останніх оглядах із систематики, ссавців рукокрилих відносять до клади Scrotifera.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Класифікації ряду
ред.Лиликоподібних (рукокрилих) звичайно поділяють на два підряди:
- Кажани, або лиликовиді, інколи як «малі рукокрилі» (Microchiroptera), переважно комахоїдні рукокрилі, здатні до ехолокації;
- Крилани, або крилановиді, інколи як «великі рукокрилі» (Macrochiroptera) фруктоїдних рукокрилих (типовий представник — «летюча лисиця»).
-
Крилан маріанський (Pteropus mariannus)
-
Ацеродон чубатий (Acerodon jubatus)
-
Нетопир карлик (Pipistrellus pipistrellus)
-
Вухань австрійський (Plecotus austriacus)
За іншими класифікаціями, ствердженими на основі молекулярних порівнянь, ці два підряди дещо перегруповані і наводяться під назвами «інь-рукокрилі» і «янь-рукокрилі» (назви запропоновані 1984 р. у праці Карла Купмена і нещодавно підтримані в низці «молекулярних» класифікацій, напр.[4]):
- Yangochiroptera (~ Microchiroptera, без трьох вказаних нижче родин)
- Yingochiroptera (~ Macrochiroptera + три названі нижче родини)
Ця зміна класифікації викликана більшою родинністю Rhinopomatidae, Rhinolophidae та Megadermatidae з криланами, ніж з кажанами; родини Emballonuridae і Nycteridae, навпаки, перенесені з Macrochiroptera у Yangochiroptera. Відомі також інші, «об'єднавчі» види класифікацій, зокрема й представлена нижче.
Пізніше для Yangochiroptera була запропонована уніфікована назва Vespertilioniformes (Hutcheon, Kirsch, 2006), але щоби обійти її преокупацію (Vespertilioniformes Zagorodnjuk, 1998[5]), запропонували вважати її описаною одночасно з назвою родини як «Vespertilioniformes Gray, 1821». Тоді ж для Yangochiroptera була запропонована уніфікована і типіфікована назва Pteropodiformes.
Загалом, відомо близько 1000 видів лиликоподібних, абсолютна більшість яких належить до підряду лиликовидих.
Ряд у фауні України
ред.В обсязі фауни України класифікація рукокрилих виглядає так[6]:
- ряд Лиликоподібні, або рукокрилі (Vespertilioniformes, seu Chiroptera) поділяється на два підряди:
- підряд крилановидих (Pteropodimorpha, або Yinpterochiroptera).
- родина підковикові (Rhinolophidae) — 2 види, підковики малий і великий
- підряд лиликовидих (Vespertilionimorpha, або Yangochiroptera)
- родина довгокрилові (Miniopteridae) — 1 вид, який регіонально вимер, довгокрил європейський
- родина молосові (Molossidae) — 1 вид-неофіт, тадарида європейська
- родина лиликові (Vespertilionidae) — 24 види.
- підряд крилановидих (Pteropodimorpha, або Yinpterochiroptera).
Найвідомішими представниками ряду в складі фауни України є пергачі та нетопири, які часто оселяються в будівлях людей[7] і можуть залітати до кімнат через відкриті вікна, особливо під час полювання за комахами.
Таксономія
ред.Ряд Chiroptera Blumenbach, 1779 Вимерлі групи:
- †Родина Aegyptonycteridae Simmons, N., Seiffert, E., Gunnell, G. 2016
- †Родина Archaeonycteridae Revilliod, 1917
- †Рід Archaeopteropus Meschinelli 1903
- †Родина Hassianycterididae Habersetzer & Storch, 1987
- †Родина Icaronycteridae Jepsen, 1966
- †Родина Onychonycteridae Simmons et al., 2008
- †Родина Palaeochiropterygidae Revilliod, 1917
- †Родина Philisidae Sigé, 1985
- †Родина Tanzanycterididae Gunnell et al., 2003
- Підряд крилановиді (Pteropodimorpha, або Yinpterochiroptera)
- Надродина крилануваті Pteropodoidea
- Надродина підковикуваті (Rhinolophoidea)
- Родина Джмелевикові (Craseonycteridae) Hill, 1974
- Родина Hipposideridae Lydekker, 1891
- Родина Псевдовампірові (Megadermatidae) Allen, 1864
- Родина Підковикові (Rhinolophidae) Gray, 1825
- Родина Rhinonycteridae J.E. Gray, 1866
- Родина Мишохвостові (Rhinopomatidae) Bonaparte 1838
- Підряд лиликовиді (Vespertilionimorpha, або Yangochiroptera)
- Надродина мішкокрилуваті (Emballonuroidea)
- Родина Мішкокрилові (Emballonuridae) Gervais, 1856
- Родина Nycteridae Van der Hoeven, 1855
- Надродина зайцегубуваті (Noctilionoidea)
- Родина Фурієкрилові (Furipteridae) Gray, 1866
- Родина Mormoopidae Saussure, 1860
- Родина Mystacinidae Dobson, 1875
- Родина Присосконогові (Myzopodidae) Thomas, 1904
- Родина Зайцегубові (Noctilionidae) Gray, 1821
- Родина Листконосові (Phyllostomidae) Gray, 1825
- Родина Дискокрилові (Thyropteridae) Miller, 1907
- Надродина лиликуваті (Vespertilionoidea)
- Родина Cistugidae Lack et al., 2010
- Родина Довгокрилові (Miniopteridae) Dobson, 1875
- Родина Молосові (Molossidae) Gervais, 1856
- Родина Лійковухові (Natalidae) Gray, 1866
- Родина Лиликові (Vespertilionidae) Gray, 1821
- Надродина мішкокрилуваті (Emballonuroidea)
Дослідження та охорона
ред.В Європі координацією досліджень і стеженням за популяціями рукокрилих займається EUROBATs. В Україні дослідження кажанів ведуть зоологи з Українського теріологічного товариства НАН України, актив яких об'єднаний в Український центр охорони кажанів.
Під егідою Боннської конвенції існує Угода про збереження кажанів в Європі — міжнародний договір щодо координації охорони кажанів.
Див. також
ред.Джерела
ред.- ↑ Загороднюк І. Наукові назви рядів ссавців: від описових до уніфікованих // Вісник Львівського університету. Серія Біологічна. — 2008. — Вип. 48. — С. 33–43.
- ↑ ASM's Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 01.11.2021.
- ↑ Tsagkogeorga, G.; Parker, J.; Stupka, E.; Cotton, J. A.; Rossiter, S. J. Phylogenomic analyses elucidate the evolutionary relationships of bats // Current Biology. — 2013. — Вип. 23. — № 22. — С. 2262–2267. — DOI: . (англ.)
- ↑ Hutcheon J. M., Kirsch J. A. W. A moveable face: deconstructing the Microchiroptera and a new classification of extant bats // Acta Chiropterologica. 2006. Vol. 8. N 1. P. 1–10.
- ↑ Загороднюк І. Вищі таксони ссавців у сучасній фауні України: склад, номенклатура та видове багатство // Доповіді НАН України. — 1998. — № 4. — С. 180—186.
- ↑ Загороднюк, І.; Харчук, С. Список ссавців України 2020: доповнення та уточнення // Theriologia Ukrainica. — 2020. — Вип. 20. — С. 10–28. — DOI: .
- ↑ 700 кажанів виявив мешканець Дніпра у своїй квартирі - dnepr.name (укр.). 7 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
Література
ред.- Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 255–266. — ISBN 0763762997.
- Абелєнцев В. I., Попов Б. М. Ряд рукокрилі, або кажани — Chiroptera // Фауна України. — Київ: Вид-во АН УРСР, 1956. — Том 1: Ссавці, випуск 1. — С. 229—446.
- Hutcheon J. M., Kirsch J. A. W. A moveable face: deconstructing the Microchiroptera and a new classification of extant bats // Acta Chiropterologica. 2006. Vol. 8. N 1. P. 1–10.
- Зиков О. Класифікація сучасних плацентарних ссавців (Eutheria): стан і проблеми // Праці Зоологічного музею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. — 2006. — Том 4. — С. 5–20.
- ряд Chiroptera: Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder (Hrsg.): Mammal Species of the World. 3. Ausgabe. Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005, ISBN 0-8018-8221-4.
- The Status and Distribution of European Mammals
- Сайт європейського теріологічного товариства
- Сайт EUROBATs
- Сайт Українського центру охорони кажанів
- 2011 — рік кажана у Європі (на сайті Українського теріологічного товариства НАН України)
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |