Сінді Лопер

американська співачка, авторка пісень та акторка

Сінді Лопер (англ. Cynthia Ann Stephanie «Cyndi» Lauper, нар. 22 червня 1953)[6] — американська співачка, автор пісень, актриса та активіст ЛГБТ[7][8].

Сінді Лопер
англ. Cynthia Lauper
англ. Cyndi Lauper
Основна інформація
Повне ім'я англ. Cynthia Ann Stephanie Lauper
Дата народження 22 червня 1953(1953-06-22)[1][2][…] (70 років)
Місце народження Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1]
Роки активності 1977 — тепер. час
Громадянство США
Професії телеакторка, кіноакторка, співачка, акторка, авторка-виконавиця, композиторка, акторка театру, акторка озвучення, студійна виконавиця, manager
Освіта Johnson State Colleged і Richmond Hill High Schoold
Вчителі David Schnauferd[4]
Співацький голос сопрано
Інструменти акустична гітара, Дульцимер і вокал[d]
Мова англійська
Жанри рок-музика, нова хвиля, попрок, Денс-рок, adult contemporary music, денспоп, блюз і кантрі
Заклад IHOPd[5]
Лейбли Epic Records, Portraitd і Downtown Recordsd
Нагороди
Автограф
cyndilauper.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Лопер є поп-іконою[9] та однією з лише 20 артистів, які досягли статусу «GET», вигравши нагороди премій Греммі, Еммі, Тоні. Крім того, вона має нагороди New York's Outer Critics Circle, MTV VMA, Billboard та AMA[10].

Творчість ред.

Її кар'єра охоплює більше 30 років[8]; її дебютний соло-альбом «She's So Unusual» (1983) став першим дебютним жіночим альбомом, 4 пісні з якого потрапили до Топ-5 Billboard Hot 100 — «Girls Just Want to Have Fun», «Time After Time», «She Bop» та «All Through the Night». За цей альбом Сінді Лопер отримала нагороду «Найкращий новий артист» на 27-й церемонії Греммі 1985 року. Її успіх продовжився саундтреком до фільму «Бовдури» та другим альбомом «True Colors» (1986), з якого титульна пісня досягла першого місця в чартах, а «Change of Heart» — третього.

Since 1989, Lauper has released nine studio albums and participated in many other projects. Her most recent album, Memphis Blues, became Billboard's most successful blues album of the year, remaining at #1 on the Billboard Blues Albums chart for 13 consecutive weeks.

Її відеокліп на пісню «Girls Just Wanna Have Fun» виграв першу премію VMA за «Найкраще жіноче відео» 1984 року. Цей музичний відеокліп визнаний MTV, VH1 та «Rolling Stone» як один з найкращих в історії відеокліпів[11][12][13][14]. Вона також представлена у виставці «Women Who Rock» музею Зали слави рок-н-ролу[15]. Її дебютний альбом включений до Список 500 найкращих альбомів усіх часів за версією журналу «Rolling Stone»[16], а пісня «Time After Time»' включена до переліку VH1 «100 найкращих пісень за останні 25 років»[17], а також VH1 включило її за № 58 до переліку «100 найкращих жінок рок-н-ролу»[18]. Загальна кількість проданих копій її альбомів перевищила 50 мільйонів, а синглів — 20 мільйонів[19]. 2015 року Лопер була включена до Зали слави піснярів[20].

Сінді Лопер також написала партитуру для бродвейського мюзиклу «Чумові боти» (англ. Kinky Boots), тексти до якого створив Гарві Фірштайн (англ. Harvey Fierstein). Мюзикл заснований на незалежному фільмі 2006 року «Чумові боти», який в свою чергу був створений за реальними подіями. Мюзикл відкрився в Чикаго у жовтні 2012[21] та на Бродвеї у квітні 2013[22]. У травні 2013 року Лопер отримала нагороду за найкращу партитуру на 63-й церемонії «Outer Critics Circle Awards»[23]. А наступного місяця мюзикл домінував на 67-й церемонії театральної премії Тоні, де він отримав 13 номінацій, у тому числі 6 перемог, серед яких були нагорода за найкращий мюзикл та за найкращого актора у мюзиклі. Сама Лопер отримала нагороду за найкращу оригінальну партитуру[24] і стала першою жінкою, яка самостійно виграла в цій категорії[25], як власне і першою жінкою в історії, яка самостійно виграла категорію за композиторство[26]. Крім того, вона стала першим артистом за більш ніж 25 років, чия бродвейська мелодія очолила танцювальні чарти. У 2014 році запис мюзиклу також отримав Греммі за найкращий альбом музичного театру.

Лопер також з'явилась у найпершій Реслманії WWE, же була менеджером Венді Ріхтер, яка стала чемпіонкою жіночого чемпіонату WWF 1985 року[27]

Сінді Лопер також широко відома своєю гуманітарною діяльністю, зокрема як захисник прав геїв та трансгендерів у США протягом всієї своєї кар'єри — піснями, концертними турами, підтримкою законодавчих актів та благодійних організацій з захисту ЛГБТ-спільноти та їх прав. Її зусилля були відзначені 2013 року, коли вона була запрошена як особливий гість на другу інуагурацію президента США Барака Обами[28].

Сольні альбоми ред.

  • «She's So Unusual» (1983)
  • «True Colors» (1986)
  • «A Night to Remember» (1989)
  • «Hat Full of Stars» (1993)
  • «Sisters of Avalon» (1996)
  • «Merry Christmas… Have a Nice Life» (1998)
  • «At Last» (2003)
  • «Shine» (2004)
  • «Bring Ya to the Brink» (2008)
  • «Memphis Blues» (2010)
  • «Detour» (2016)

Нагороди та номінації ред.

Греммі ред.

Сінді Лопер мала 15 номінацій на нагороду Греммі за співочу творчість та отримала дві статуетки:

Рік Номіновано Нагорода Результат
1985 Сінді Лопер Найкращий новий артист Перемога
«She's So Unusual» Альбом року Номінація
«Time After Time» Пісня року Номінація
«Girls Just Want to Have Fun» Запис року Номінація
Найкраще жіноче поп-виконання Номінація
1986 «What a Thrill» Найкраще жіноче рок-виконання Номінація
1987 «True Colors» Найкраще жіноче поп-виконання Номінація
«911» Найкраще жіноче рок-виконання Номінація
1988 «Cyndi Lauper in Paris» Найкращий запис концерту Номінація
1990 «I Drove All Night» Найкраще жіноче рок-виконання Номінація
1999 «Disco Inferno» Найкращий танцювальний запис Номінація
2005 «Unchained Melody» Найкраще інструментальне аранжування, що акомпонує вокалісту Номінація
2009 «Bring Ya to the Brink» Найкращий електронний/танцювальний альбом Номінація
2011 «Memphis Blues» Найкращий альбом традиційного блюзу Номінація
2014 «Чумові боти» Найкращий альбом музичного театру Перемога

Примітки до таблиці:

  • альбом «She's So Unusual» виграв Греммі за найкращу обкладинку (нагороду отримала артдиректор Джанет Перр);
  • Сінді Лопер була одним з голосів у синглі «We Are the World», який виграв 4 Греммі, але жоден з них не дістався Лопер;
  • Сінді отримала номінацію на Греммі у категорії «найкраще інструментальне аранжування, яке акомпонує вокалісту», як одна з трьох аранжувальників поруч з Стівом Габурі та Доном Себескі.

Нагороди Тоні ред.

Сінді Лопер була першою жінкою, яка отримала премію Тоні (вручається за досягнення у театрі на Бродвеї) за найкращу партитуру, написану самостійно[29]

Рік Постановка Категорія Результат
2013 мюзикл «Чумові боти» (англ. Kinky Boots) Найкраща оригінальна партитура Перемога

Нагороди Еммі ред.

Лопер також мала номінації на телевізійну премію Еммі:

Рік Постановка Категорія Результат
1994 «Mad About You» Найкраща епізодична актриса у комедійному серіалі Номінація
1995 «Mad About You» Найкраща епізодична актриса у комедійному серіалі Перемога

MTV Video Music Award ред.

MTV Video Music Awards були засновані 1984 року MTV для нагороди найкращих музичних відеокліпів року. Творчість Сінді Лопер отримала 14 номінацій на цю премію, у тому числі одну перемогу — вона виграла премію за «Найкраще жіноче відео» у перший рік існування премії за «Girls Just Wanna Have Fun».

Інші визнання ред.

Рік Ким Список Праця Місце
1993 «Rolling Stone» Топ-100 музичних відеокліпів[11] «Girls Just Want to Have Fun» 22
1999 VH1 100 найвидатніших жінок рок-н-роллу[18] Сінді Лопер 58
MTV 100 найкращих відеокліпів всіх часів[13] «Girls Just Want to Have Fun» 39
«Rolling Stone» 100 найкращих альбомів 80-х[30] «She's So Unusual» 75
2000 «Rolling Stone» 100 найкращих поп-пісень[31] «Time After Time» 66
MTV
2001 VH1 100 найкращих відеокліпів[14] «Girls Just Want to Have Fun» 45
2002 «Rolling Stone» 50 важливих альбомів «жінок-рокерів»[32] «She's So Unusual» 41
2003 VH1 100 найкращих пісень за останні 25 років[17] «Time After Time» 22
«Rolling Stone» Список 500 найкращих альбомів усіх часів[33] «She's So Unusual» 494
2006 VH1 100 найкращих пісень 80-х[34] «Time After Time» 19
«Girls Just Want to Have Fun» 23


Примітки ред.

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #134440536 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Internet Broadway Database — 2000.
  4. https://researchguides.library.vanderbilt.edu/c.php?g=544797&p=3735652
  5. Branham M. Past Celebrities Who Humbly Work Real Jobs Now // CraveOnline — 2014.
  6. Cyndi Lauper Biography (1953–). Filmreference.com. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 19 квітня 2014. 
  7. Give a Damn. The Huffington Post. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 12 березня 2016. 
  8. а б Cyndi Lauper Biography. Biography.com. Архів оригіналу за 17 квітня 2014. Процитовано 19 квітня 2014. 
  9. Cause Celeb: Cyndi Lauper advocates for homeless youth. Washington Post. Архів оригіналу за 8 травня 2015. Процитовано 12 березня 2016. 
  10. Cyndi Lauper, Wild '80s Girl Power Icon, on Parenting, Marriage. ABC News. Архів оригіналу за 9 вересня 2014. Процитовано 19 вересня 2014. 
  11. а б Rolling Stone: "The 100 Top Music Videos". Rockonthenet.com. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 19 вересня 2014. 
  12. Feminist History In Song: Cyndi Lauper's 'Girls Just Want to Have Fun'. The Sexy Feminist. 29 січня 2013. Архів оригіналу за травень 18, 2013. Процитовано 19 квітня 2014. 
  13. а б MTV: '100 Greatest Music Videos Ever Made'. Rockonthenet.com. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 19 вересня 2014. 
  14. а б VH1: 100 Greatest Videos. Rockonthenet.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2009. Процитовано 19 вересня 2014. 
  15. Morrison, Shelby (15 квітня 2013). 30 Years Later: Cyndi Lauper's "She's So Unusual" | The Rock and Roll Hall of Fame and Museum. Rockhall.com. Архів оригіналу за липня 2, 2014. Процитовано 19 квітня 2014. 
  16. Rolling Stone's 500 Greatest Albums. Rockonthenet.com. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 19 вересня 2014. 
  17. а б VH1's Best Songs of the Past 25 years. Rockonthenet.com. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 19 вересня 2014. 
  18. а б VH1: 100 Greatest Women of Rock & Roll. Rock On The Net. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2011. 
  19. BBC Music Showcase. BBC. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 12 лютого 2012. 
  20. Log In. The New York Times. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 12 березня 2016. 
  21. Entertainment Weekly, May 18, 2012
  22. Kinky Boots – Official Broadway Site. Kinkybootsthemusical.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2014. Процитовано 19 квітня 2014. 
  23. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2013. Процитовано 12 березня 2016. 
  24. Cyndi Lauper wins Tony for Best Original Score. UPI. 13 червня 2013. Архів оригіналу за 10 червня 2013. Процитовано 9 червня 2013. 
  25. Healy, Patrick (30 квітня 2013). 'Kinky Boots' Leads With 13 Tony Nominations; Tom Hanks Gets Nod for 'Lucky Guy'. The New York Times. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 12 березня 2016. 
  26. The Tony Award Nominees. Архів оригіналу за 7 травня 2010. Процитовано 9 червня 2013. 
  27. Cyndi Lauper's classic moments in WWE. WWE. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 березня 2016. 
  28. Daunt, Tina. Cyndi Lauper, Ben Folds, Others Join Lineup for Obama's Inaugural. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 12 березня 2016. 
  29. Cyndi Lauper wins first Tony Award for 'Kinky Boots' | The Music Scene. www.accessatlanta.com. Архів оригіналу за грудень 20, 2013. Процитовано 19 квітня 2014. 
  30. Collectorsroom: Rolling Stone e os 100 melhores discos dos anos 80!. Collectorsroom.blogspot.com. 19 квітня 2011. Архів оригіналу за 17 жовтня 2011. Процитовано 15 жовтня 2011. 
  31. Rolling Stone & MTV: 100 Greatest Pop Songs: 1–50. Rock On The Net. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 15 жовтня 2011. 
  32. Rolling Stone: The 50 Essential 'Woman In Rock' Albums. Rock On The Net. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 15 жовтня 2011. 
  33. Rolling Stone: The 500 Greatest Albums of All Time (1–100). Rock On The Net. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 15 жовтня 2011. 
  34. VH1: 100 Greatest Songs of the 80's: 1–50. Rock On The Net. Архів оригіналу за 10 липня 2013. Процитовано 15 жовтня 2011.