Сєдих Іван Вікторович

Іван Вікторович Сєдих (1904 — 1943) — сержант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943).

Сєдих Іван Вікторович
Седых Иван Викторович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 1904[1]
Твер, Російська імперія
Смерть 2 березня 1943(1943-03-02)[1]
Зміївський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Поховання Зміївський район
Громадянство Російська імперія
СРСР СРСР
Військова служба
Роки служби 19271943 (з перервою)
Приналежність Російська імперія
СРСР СРСР
Вид ЗС Сухопутні війська
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди та відзнаки
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна

Біографія ред.

Іван Сєдих народився в 1904 році в Твері. Отримав неповну середню освіту, після чого працював в медичному інституті. У 1927 — 1930 роках служив в Робітничо-селянській Червоній Армії. У жовтні 1942 року Сєдих повторно був призваний в армію. З грудня того ж року — на фронтах німецько-радянської війни, командував відділенням 78-го гвардійського стрілецького полку 25-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-й армії Південно-Західного фронту.[2]

2 березня 1943 року Сєдих в складі свого взводу, яким командував лейтенант Петро Миколайович Широнін, брав участь у відбитті контратак німецьких танкових і піхотних частин біля залізничного переїзду на південній околиці села Таранівка Зміївского району Харківської області Української РСР. Відділення Сєдих першим прийняло на себе удар. У критичний момент бою, коли танки противника впритул підійшли до окопів широнінців, Сєдих і його товариші Скворцов і Павлов кинулися з гранатами до них. У тому бою вони загинули, але зуміли зупинити танки. Всі вони були поховані в братській могилі на місці бою.[2][3]

Указом Президіума Верховної Ради СРСР від 18 травня 1943 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії сержант Іван Сєдих посмертно був удостоєний звання Героя Радянського Союзу[4]. Також посмертно був нагороджений орденом Леніна.[2]

Пам'ять ред.

На честь Сєдих названа вулиця в Твері.[2]

Примітки ред.

  1. а б TracesOfWar
  2. а б в г Сєдих Іван Вікторович. // Сайт «Герои страны» (рос.). 
  3. Список воинов Советской Армии, погибших в Великой Отечественной войне и захороненных в братской могиле с. Тарновка – Центр Змиевского района Харьковской области, Память народа
  4. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 18 мая 1943 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1943. — 25 мая (№ 19 (225)). — С. 1

Джерела ред.

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.
  • Гладков Н. Н. На огненных рубежах. Киев. 1984.
  • Долгов И. А. Золотые звёзды калининцев. Кн. 2. — М.: Московский рабочий, 1984.