Відкрити головне меню

Вале́рій Міла́дович Сю́ткін (рос. Сюткин Валерий Миладович; *22 березня 1958, Москва) — російський співак, сольний виконавець. Колишній соліст гурту «Браво».

Валерій Міладович Сюткін
Валерий Миладович Сюткин
Зображення
Основна інформація
Дата народження 22 березня 1958(1958-03-22) (61 рік)
Місце народження Москва, СРСР
Роки активності 1982 — наш час
Громадянство СРСР
Росія
Національність Росіянин
Професії співак, гітарист, композитор, поет-пісняр, ведучий, телеведучий
Співацький голос тенор
Жанр Блюз
Рок-н-рол
Твіст
Колективи «Браво»
«Сюткин и Ко»
syutkin.ru
Нагороди
Заслужений артист Росії
Файли у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився 22 березня 1958 року у Москві, в родині викладача з Перми, Мілада Сюткіна, та москвички Броніслави Бржезідської.[1] У шкільні роки Валерій почав цікавитися музикою, а згодом вже грав у шкільних ансамблях, а потім і в аматорських групах як бас-гітарист чи барабанщик. Одного разу потрібно було терміново замінити хворого вокаліста. Після цього Валерій став ще й співаком.

У 1975 році закінчив середню школу, мав середню та вищу освіту. У 1976 році Валерія Міладовича забрали до лав Радянської армії, проте й там здібний юнак знайшов своє покликання — у складі військового ансамблю Валерій грав різні мелодії та пісні.[2]

З 1980 року Сюткін виступає у складі групи «Телефон», яка за два роки перетворилася з аматорської на професійну і з 1982 року успішно гастролювала по країні.

У 1984 році Валерій переходить до групи «Зодчі», де як соліст виступав до 1988 року.

У 1985 році Валерій Міладович випускає сольний магнітоальбом під назвою «Твіст-каскад».

З 1988 по 1990 рік він був солістом групи «Фен-о-мен». Разом з «Фен-о-меном» Сюткін випускає альбом «Ікра зерниста».

Влітку 1990 Валерій отримує запрошення від Євгенія Хавтана бути солістом та компаньйоном гурту «Браво».[3] Саме цей період у житті Сюткіна став найбільш успішним. Як соліст гурту «Браво» він записав такі відносно відомі пісні як «Вася», «Московський біт», «Дорога до хмар», «Я те, що треба» та ін.

З 1995 року Валерій Сюткін починає виступати сольно разом зі створеним ним гуртом «Сюткін і Ко». У тому ж 1995 році пісня «Сім тисяч над землею» з альбому «Те, що треба», стає шлягером року.

Пізніше Сюткін був телеведучим у програмах «Два роялі», «Знову шлягер», був учасником проектів «Старі пісні про головне» та «Зірки на льоду», де виступав у парі з Іриною Лобачовою.

У 2008 році Валерію Міладовичу Сюткіну було присвоєно звання «Заслуженого артиста Росії».

Особисте життяРедагувати

Валерій Сюткін був тричі одружений. Від першого шлюбу він має доньку, а від другого шлюбу — сина. У 1992 році він познайомився із дівчиною на ім'я Віола, з якою згодом одружився. Від цього шлюбу у Валерія Міладовича є донька, яку батьки теж назвали Віолою.[4]

АльбомиРедагувати

«Браво»Редагувати

  • «Стиляги из Москвы»
  • «Московский БИТ»
  • «Дорога в облака»

«Сюткин и К°»Редагувати

  • «То, что надо» (1995)
  • «Радио ночных дорог» (1996)
  • «Далеко не всё…» (1998)
  • «004» (2000)
  • «Целуйтесь медленно» (2012)

ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересень 2009. Процитовано 14 грудень 2009. 
  2. ИСТОРИЯ. Архів оригіналу за 31 травень 2009. Процитовано 14 грудень 2009. 
  3. Люди. Валерий Миладович Сюткин
  4. Единственная и настоящая любовь Валерия Сюткина

ПосиланняРедагувати