Сюзанна Саварі-Полідорі
Сюзанна Саварі-Полідорі (23 серпня 1930, Тьйонвіль, нині департамент Мозель, регіон Гранд-Ест — 8 грудня 2016[1][2] ) — французька художниця, член незалежної Художньої академії в Парижі, дипломатка, громадська діячка, меценатка, почесна громадянка Одеси (1999)[3].
| Сюзанна Саварі-Полідорі | ||
|---|---|---|
 | ||
| Народилася |
23 серпня 1930 Тьйонвіль, нині департамент Мозель, регіон Гранд-Ест, Франція | |
| Померла | 8 грудня 2016 (86 років) | |
| Громадянство |
 Франція | |
| Національність | француженка | |
| Відома завдяки | меценатка музеїв Одеси | |
| Звання |
| |
Життєпис ред.
Народилася в 1930 році в родині інженера-металурга в місті Тіонвілі. Її рід веде відлік з часів Наполеона Бонапарта, у якого предок Сюзанни був міністром поліції при імператорі. З боку матері в роду було багато музикантів. Мати була піаністкою. У 12 років Сюзанна почала вчитися грати на скрипці в Ніцці і паралельно займалася живописом у відомого художника-реаліста Анрі Кадью. Її перші малюнки були виконані вугіллям[4]. Перша виставка відбулася 1955 року. З того часу її картини — пейзажі, натюрморти, композиції виставляються у містах Франції, Бельгії, Монако, Люксембургу, Німеччини, Швейцарії, Португалії, Японії, США, Канади, а також в Одесі та Львові.
В Одесу вперше приїхала як турист на один день в 1969 році разом зі своїм чоловіком Андре-Едельвейсом Полідорі, учасником французького Опору у роки Другої світової війни, ініціатором тієї поїздки. У порту вона познайомилася з викладачкою Одеського державного університету, з якою потім вела тривале листування. Жінки зблизилися на ґрунті особистого горя. У той час французька художниця втратила маму та батька, а її одеська знайома — двох синів. Після того Сюзанна Саварі часто приїжджала до Одеси та привозила багато цінних подарунків для культурних закладів міста.
Громадська та меценатська діяльність ред.
Першим подарунком Одесі була її картина «Букет дружби». Музею західного і східного мистецтва художниця подарувала 16 своїх картин, понад 120 цінних предметів прикладного мистецтва, 2000 книг, журналів, альбомів (рідкісні видання з історії, каталоги, енциклопедії). Одеська національна наукова бібліотека, крім 800 цінних книг, газет, мальовничих полотен отримала й унікальні вироби декоративно-ужиткового мистецтва ХІХ століття, що належали роду Саварі. На своє 200-річчя Літературний музей отримав від неї рідкісні екземпляри книг Бабеля, Паустовського, Олеші, Ільфа та Петрова, перекладені французькою мовою, а також французьких авторів ХІХ-ХХ ст. Музею морського флоту художниця подарувала двотомний енциклопедичний словник з історії та будівництва вітрильних суден та сучасних шхун.
У Франції Саварі займається пошуками матеріалів з історії Одеси та України. Розшукавши в одному з антикварних магазинів Франції бібліографічну рідкість — тритомний трактат про сім'ю Рішельє — Сюзанна Саварі подарувала його та гравюру ХІХ століття «Стара Одеса» Одеському історико-краєзнавчому музею. Одеській музичній академії ім. А. В. Нежданової подарувала багато збірок музичних творів — фортепіанних, гітарних, вокальних, які відсутні у бібліотеках України. У Швейцарії вона знайшла віллу Сергія Рахманінова, намалювала її і подарувала картину цьому ж навчальному музичному закладу. Одеській обласній Раді миру Сюзанна Саварі передала Атлас поховань радянських солдатів, які загинули на території Франції в роки Другої світової війни.
Завдяки Сюзанні Саварі у Франції дізналися, що портрет першого одеського градоначальника Армана Емманюеля де Рішельє, написаний Віктора Юбера, знаходиться в Одесі.
У Міжнародній академії (Париж) французька художниця організувала виставку одеського скульптора Олексія Рижова з його гемою «Скорбота Чорнобиля» та художника-кераміста Діни Клюфгант. Обидві роботи були удостоєні срібних медалей, а Рижов отримав ще й особливу премію.
У 1998 році Сюзанна Саварі організувала благодійне турне до Франції камерного ансамблю «Ренесанс» — солістів Одеської філармонії, який дав кілька концертів в департаменті Лотарингія, а потім в Люксембурзі. Всього відбулося сім концертів у Тіонвілі, Ютсі, Меці та інших містах.
У 1998 році Сюзанна Саварі організувала відправку з Франції гуманітарної допомоги багатодітним сім'ям Одеси.
Відзнаки та пам'ять ред.
Одесити організували збір підписів під зверненням до міського голови про присвоєння мадам Сюзанні Саварі-Полідорі звання «Почесний громадянин міста Одеси», яке було їй присвоєно 14 вересня 1999 року. У 2006 році їй також було урочисто вручено Почесний знак голови облдержадміністрації за вагомий внесок у розвиток дружніх відносин між Україною та Францією.
Сюзанна Саварі — володарка золотих медалей на виставках Європи та Америки. Удостоєна вищої французької нагороди «Золотий зеніт» за багатогранну громадську роботу.
В Одесі проводяться виставки, присвячені її пам'яті.
Примітки ред.
- ↑ Сюзанна Савари-Полидори. ODESSA.NET.UA (рос.). 10.12.2016. Процитовано 30.01.2022.
- ↑ NÉCROLOGIE. Mme Suzanne Savary. www.republicain-lorrain.fr (фр.). Процитовано 17 жовтня 2023.
- ↑ Сюзанна Саварі — Почесні громадяни Одеси — Про місто — Одеса - моє місто — Офіційний сайт міста Одеса. omr.gov.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Les fleurs de Suzanne Savary. Républicain Lorrain (фр.). 16.06.2011. Процитовано 30.01.2022.
Джерела ред.
- ФРАНЦУЗСКАЯ "ФЕЯ" ОДЕССЫ // Сегодня. — 1999. — № 141 (396) (31 липня).
- Татьяна Щурова. Легенда современной Одессы // Одесский альманах. — 2013. — № 55. — С. 310-322.
- Одесса отмечает 83 года со дня рождения Почетного гражданина Одессы Сюзанны Савари-Полидори. Odessitua.com (рос.). 23.08.2013. Процитовано 30.01.2022.
- «Chère amie, Сюзанна Савари»: одесский музей напомнил о дружбе длиной в 40 лет. Таймер (рос.). 02.09.2020. Процитовано 30.01.2022.
- Инна Ищук. С любовью к Одессе // Порто-франко. — 2005. — № 23 (768) (17 червня).