Східнонімецько-югославські відносини
Східнонімецько-югославські відносини — історичні двосторонні відносини між колишньою Німецькою Демократичною Республікою та колишньою Федеративною Народною Республікою Югославія/Соціалістичною Федеративною Республікою Югославія.
| Східнонімецько-югославські відносини | |
|---|---|
 | |
 Східна Німеччина |
.svg){kind=small} Югославія |
Історія
ред.Югославія визнала Німецьку Демократичну Республіку 15 жовтня 1957 року.[1] Рішення про визнання Східної Німеччини підштовхнуло Західну Німеччину вперше в історії вжити доктрину Гальштейна, обмеживши взаємини з Югославією майже виключно галуззю економіки на одинадцять років (до 1968) аж до початку дії Ostpolitik.[2][3] Водночас громадяни Югославії були однією з найбільших груп «гастарбайтерів». Значно менша югославська громада жила в Східному Берліні, здебільшого як представники дипломатичного та економічного співробітництва.[4] Югославія визнала Східну Німеччину в рамках своїх зусиль на поліпшення відносин із Радянським Союзом після розколу Тіто-Сталіна 1948 року. На додачу, Югославія 1955 року підписала Белградську декларацію, після чого словесно підтримала радянське вторгнення 1956 року в Угорську Народну Республіку. Ця підтримка змінилася на діаметрально протилежне рішуче протистояння офіційного Белграда вторгненню держав Варшавського договору в Чехословаччину в 1968 році, що привело до повторного зближення між Югославією та Західним блоком.
Під час офіційного візиту до Народної Республіки Болгарія у вересні 1964 року (здійснювався поїздом) голова Державної ради НДР Вальтер Ульбріхт неофіційно відвідав Белград, де зустрівся з президентом Югославії Йосипом Броз Тіто.[3] На відміну від країн Східного блоку, югославське Управління державної безпеки ніколи не розвивало істотної співпраці зі східнонімецькою Штазі через постійний ідеологічний та політичний антагонізм між Белградом і Східним Берліном.[4]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Akrap, Gordan (2011). Suradnja izvještajno-sigurnosnih sustava DDR-a i SFRJ. National Security and the Future (хор.). 12 (1–2): 11—33. S2CID 59692404. Процитовано 9 листопада 2022.
- ↑ Kosanović, Milan (2009). Brandt and Tito: Between Ostpolitik and Nonalignment. У Fink, Carole; Schaefer, Bernd (ред.). Ostpolitik, 1969–1974: European and Global Responses. New York: German Historical Institute Washington DC & Cambridge University Press. с. 232—243. ISBN 978-0-521-89970-3.
- ↑ а б Maricic, Alan (2019). "Lucky that East Germany also exists": Yugoslavia between the Federal Republic of Germany and the German Democratic Republic (1955–1968) (PhD). Waterloo, Ontario: University of Waterloo. S2CID 182930677. Процитовано 11 серпня 2020.
- ↑ а б Kreizer, Nenad (9 листопада 2019). Kako su "jugovići" s istočne strane Berlinskog zida doživjeli njegov pad (хор.). Deutsche Welle. Процитовано 11 серпня 2020.
Додаткова література
ред.- Nećak, Dušan (2002). Hallsteinova doktrina in Jugoslavija. Tito med Zvezno republiko Nemčijo in Nemško demokratično republiko. Razprave Filozofske fakultete. Ljubljana: Znanstveni inštitut Filozofske fakultete. ISBN 86-7207-144-1. (словен.)