Ост-індійський корабель

Ост-індійський корабель, «ост-індієць», «індіамен» (англ. East Indiaman) — вітрильний торговий корабель, що належав Британській Ост-Індійській компанії, або, значно рідше, голландській, шведській або іншій Ост-індійській компанії. Причому мається на увазі саме великий торговий корабель, зазвичай побудований на замовлення, на відміну від інших типів кораблів, що були у Компанії. Він був основою і обличчям її флоту, найвідомішим і найвпізнаванішим. Дуже часто ці кораблі мали великий тоннажем і потужне озброєння. Хоча тоннаж цих кораблів і був нижчий, ніж у військових кораблів, однак кілька ост-індійців також були куплені Королівським військово-морським флотом і поставлені на озброєння. Насправді різниця з військовими кораблями полягала в основному в кількості екіпажу. Це пояснювалося тим, що на військових кораблях була необхідність не тільки керувати кораблем, а й вправлятися з гарматами під час бою.

Вихід «ост-індійця» (1820) з доку у Східній Індії.

Опис

Флот «ост-індійців» на морі

Ост-індійські кораблі^[1] становлять особливий клас кораблів. Вони були розроблені як для перевезення пасажирів і вантажів, так і для захисту від піратів. За часів наполеонівських воєн їх часто фарбували схожими на військові кораблі, так аби зловмисник не міг бути впевнений, чи справді він бачить люки гармат, а за ними важке озброєння, чи перед ним просто муляжі. Насправді ці кораблі були озброєні 9-фунтовими гарматами, або так званими 18-фунтовими легкими гарматами. Ці гармати стріляли далеко, мали дуже виражену віддачу, однак були дуже легкі і неточні, за винятком коротких відстаней. У деяких випадках ці кораблі успішно протистояли атакам французів. Один з найвідоміших таких епізодів стався у 1804 р., Тоді флот, який складався з ост-індійця та деяких інших торгових кораблів, замаскованих як військові кораблі, під командуванням Натаніеля Данца, зіткнувся з французькою ескадрою, яка складалася з військового судна, двох фрегатів і корвета на чолі з адміралом Ш. Лінуа в Індійському океані. Флотилії розійшлися без втрат, хоча перевага була на боці французів. Бій, названий битвою при Пуло Аурі, змістовно описаний у романі Патріка О'Браєна « Добрий вітер Заходу»^[2]^[3]

Ост-індійські кораблі^[4] були найбільшими торговими кораблями, які регулярно будувались наприкінці XVIII та на початку ХІХ ст., І зазвичай становили від 110 до 1400 тонн. Двома найбільшими були граф Менсфілд і Ласселл, побудовані в Депфорді в 1795 році. Обидва вони були придбані Королівським військово-морським флотом і добудовані як чотирикласні 56-гарматні лінійні кораблі. В подальшому були перейменовані у Веймут і Мадрас відповідно. Вони були вагою 1426 тонн, і габаритами 175 футів, кіль 144 фути, шириною 43 фути, довжиною 17 футів.

Відомі Ост-індійські кораблі

Ім'я	Приналежність	Довжина <(м)	Тоннаж (тонни)	Служба	Доля	Коментар
Адмірал Гарднер	Англійська	44	816	1797-1809	потерпілий	Зазнав кораблетрощі на пісках Гудвін з втратою більшості екіпажу. Уламки знаходились у 1985 р. З відновленими багатьма монетами (переважно мідними).
Ельбермерл	Англійська	?	?	-1708	втрачений	Вибухнув поблизу Полперро своїм навантаженням алмазів, кави, шовку та індіго. Це було оголошено як загальну втрату, і мало вантажів було відновлено, але, як кажуть, більшість екіпажу вижили. Місце знаходження аварії досі невідомо.
Арністон	Англійська	54	1200	1794-1815	потерпілий	Помилка навігації довготи через відсутність хронометра.^[5] Вижили лише 6 із 378 осіб на борту.^[6] Туристичний комплекс Арністон (Південна Африка), в Південно-Африканська Республіка названий на честь аварії.
Батавія	Голландська	56.6	~1200	1628-1629	затонув	Він потрапив у кораловий риф на острові Бікон біля Австралії, але більшості пасажирів та екіпажу вдалося дістатися до сусіднього острова. У 1970 р. Були відновлені залишки корабля та багато артефактів.
Цейлон	Англійська	?	?	?	Захоплений в битві 3 липня 1810
Доддінгтон	Британська	?	499	?-1755	зазнав аварії в бухті Алгоа	23 з 270 вцілілих протягом деякого часу вижили на острові Птахи. Корабель перевозив значну кількість золота та срібла, частина з яких пізніше було незаконно вилучено, внаслідок чого відбувся судовий бій, зосереджений на Конвенції ЮНЕСКО про охорону підводного культурного надбання.
Даттон	Англійська	?	755	1781-1796	втрачений	Орендований британським урядом для перевезення військ, він вибухнув біля Плімута Хо, при цьому більшість екіпажу та пасажирів були врятовані сером Едвардом Пеллеу.
Граф Абергавенні (I)	Англійська	?	1182	1789-1794	?
Граф Абергавенні	Англійська	?	1460	1796-1805	затонув	Затонув в Ла-Манші з понад 250 жертвами.
Граф Менсфілд (I)	Англійська	?	782	1777-1790	?
Граф Менсфілд (I)	Англійська	?	1416	1795-?	?
Гетеборг	Шведський	?	?	?	Затонув біля Гетеборга в 1745
Джоанна	Англійська	?	?	?	зруйнований поруч з Cape Agulhas l'8 червня 1682
Відбиття	Англійська	?	1334	1820-1830	?
Royal Captain	Англійська	44	860	?-1773	затонув	У Південнокитайському морі натрапив на скелю, 3 загинули та весь вантаж втрачено. Уламки знайшлись у 1999 році.
Сассекс	Англійська	?	490	1736-1738	затонув	Затонув біля узбережжя Mozambico, розташований у 1987 році. Жодної уламки фактично не було виявлено, але вантаж був розсіяний на великій площі dell'atollo di Bassas da India a causa del moto ondoso.Виявлено кілька гармат, два якоря та тисячі фрагментів порцеляни.
Тріал	Англійська	?	500	1621-1622	затонув	Ймовірне місце краху було знайдено в 1969 році біля узбережжя Західної Австралії, поблизу островів Монте-Белло. Щонайменше 95 із 143 чоловіків із екіпажу загинули, а через використання вибухових речовин під час обшуку залишилось лише декілька останків.
Віндхем	Англійська	?	?	?	Захоплений в битві 3 липня 1810

Див. також

Примітки

↑ The East India Company - Trades, industries and institutions - Port Cities. www.portcities.org.uk. Архів оригіналу за 13 січня 2008. Процитовано 20 січня 2020.
↑ O'Brian, Patrick. Buon vento dell'Ovest. TEA. с. 370.
↑ TEA - Buon vento dell'Ovest (італ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
↑ ARRIVAL OF THE GOSFORTH, WITH GOVERNMENT IMMIGRANTS. South Australian Register (Adelaide, SA : 1839 - 1900). 26 груд 1865. с. 3. Процитовано 20 січня 2020.
↑ The Lieutenant and Commander by Basil Hall. Bell and Daldy. 1862. Архів оригіналу за 6 липня 2010. Процитовано 20 січня 2020.
↑ Raikes, Henry (1846). Memoir of the Life and Services of Vice-admiral Sir Jahleel Brenton. Hatchet & Son. с. 527. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 20 січня 2020.

Інші проєкти

Ост-індійський корабель у сестринських Вікіпроєктах
	Файли у Вікісховищі^?

Вікісховище містить інші зображення та файли про Східний Індіаман

Посилання

https://web.archive.org/web/20080330065505/http://www.eicships.info/index.html

[1] The East India Company - Trades, industries and institutions - Port Cities. www.portcities.org.uk. Архів оригіналу за 13 січня 2008. Процитовано 20 січня 2020.

[2] O'Brian, Patrick. Buon vento dell'Ovest. TEA. с. 370.

[3] TEA - Buon vento dell'Ovest (італ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 22 січня 2020.

[4] ARRIVAL OF THE GOSFORTH, WITH GOVERNMENT IMMIGRANTS. South Australian Register (Adelaide, SA : 1839 - 1900). 26 груд 1865. с. 3. Процитовано 20 січня 2020.

[5] The Lieutenant and Commander by Basil Hall. Bell and Daldy. 1862. Архів оригіналу за 6 липня 2010. Процитовано 20 січня 2020.

[6] Raikes, Henry (1846). Memoir of the Life and Services of Vice-admiral Sir Jahleel Brenton. Hatchet & Son. с. 527. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 20 січня 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]