Ато́л (малай. adol — замкнений) — кораловий острів, який найчастіше має форму розірваного або суцільного кільця, що оточує неглибоку (до 100 м) лагуну.

Атол
Відео
Безпосередньою причиною є вулкан Редагувати інформацію у Вікіданих
Досліджується в геоморфологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Першовідкривач або винахідник Чарлз Дарвін Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата відкриття (винаходу) 1842 Редагувати інформацію у Вікіданих
Схематична ілюстрація Редагувати інформацію у Вікіданих
Вигляд з повітря Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Атол у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Атоли Пінаке та Нукутаваке у Французькій Полінезії, фото з сателіту NASA
Коралові атоли

Загальний опис

ред.

Виникають атоли навколо островів здебільшого вулканічного походження зі скелетних решток коралів та червоних водоростей і зустрічаються тільки у тропічних та субтропічних відкритих частинах океанів. Кільце атола має вигляд валу, що замикає внутрішню лагуну і зовні круто спадає в бік океану. Вал може бути суцільним, але найчастіше лагуна поєднується з океаном низкою проток. Глибина лагуни не перевищує 100 м. Діаметр атола — від 2—3 до 100 км. Над рівнем води атоли підносяться на 10—15 м. В середині невеликих атолів замість лагун іноді утворюються блюдцеподібні округлі западини.

Великі атоли заселені людьми. Деякі лагуни зручні для стоянки суден.

Одна з гіпотез походження атолів: опускання острова, оточеного бар'єрними рифами, що поступово вкриваються коралами.

Деякі ж атоли — рукотворні. Наприклад, 1 листопада 1952 року о 7.15, було проведено наземне випробування першої у світі термоядерної бомби "Майк", потужністю 10 Мегатон. У результаті котрої острів Елугелаб повністю зник, а на його місці утворився кратер у радіусі 2 км і глибиною 50 м. Він був частиною атолу Еніветок (Маршаллові Острови) у Тихому океані. Це стало відомо у 1954 році, з розсекреченого фільму "Ivy".[1]

Найбільші атоли

ред.

Джерела

ред.
  1. Nuclear Vault (6 червня 2010), Operation Ivy - Nuclear Fusion Test Film (1952), процитовано 20 березня 2025

Література

ред.

Посилання

ред.