Атол

Ато́л (малай. adol — замкнений) — кораловий острів, який найчастіше має форму розірваного або суцільного кільця, що оточує неглибоку (до 100 м) лагуну.

Атол
Безпосередньою причиною є	вулкан
Досліджується в	геоморфологія
Першовідкривач або винахідник	Чарлз Дарвін
Дата відкриття (винаходу)	1842
Атол у Вікісховищі

Атоли Пінаке та Нукутаваке у Французькій Полінезії, фото з сателіту NASA

Коралові атоли

Загальний опис

Виникають атоли навколо островів здебільшого вулканічного походження зі скелетних решток коралів та червоних водоростей і зустрічаються тільки у тропічних та субтропічних відкритих частинах океанів. Кільце атола має вигляд валу, що замикає внутрішню лагуну і зовні круто спадає в бік океану. Вал може бути суцільним, але найчастіше лагуна поєднується з океаном низкою проток. Глибина лагуни не перевищує 100 м. Діаметр атола — від 2—3 до 100 км. Над рівнем води атоли підносяться на 10—15 м. В середині невеликих атолів замість лагун іноді утворюються блюдцеподібні округлі западини.

Великі атоли заселені людьми. Деякі лагуни зручні для стоянки суден.

Одна з гіпотез походження атолів: опускання острова, оточеного бар'єрними рифами, що поступово вкриваються коралами.

Деякі ж атоли — рукотворні. Наприклад, 1 листопада 1952 року о 7.15, було проведено наземне випробування першої у світі термоядерної бомби "Майк", потужністю 10 Мегатон. У результаті котрої острів Елугелаб повністю зник, а на його місці утворився кратер у радіусі 2 км і глибиною 50 м. Він був частиною атолу Еніветок (Маршаллові Острови) у Тихому океані. Це стало відомо у 1954 році, з розсекреченого фільму "Ivy".

Найбільші атоли

• Кваджалейн
• Рангіроа

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.)