Сутора бамбукова
| Сутора бамбукова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Suthora fulvifrons (Hodgson, 1845) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Paradoxornis fulvifrons | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Суто́ра бамбукова[2] (Suthora fulvifrons) — вид горобцеподібних птахів родини суторових (Paradoxornithidae). Мешкає в Гімалаях і горах Китаю.
Опис ред.
Довжина птаха становить 12-13 см, враховуючи довгий, східчастий хвіст. Голова, груди і верхня частина тіла рудувато-охристі, над очима чорнуваті "брови", кінчики крил і хвіст чорнуваті. На грудях білуватий "комірець", живіт білий. Дзьоб короткий, міцний.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[3]
- S. f. fulvifrons (Hodgson, 1845) — Непал, Сіккім і Бутан;
- S. f. chayulensis Kinnear, 1940 — південно-східний Тибет і Аруначал-Прадеш;
- S. f. albifacies Mayr & Birckhead, 1937 — північно-східна М'янма і південно-західний Китай (південно-східний Цинхай і північно-західний Юньнань);
- S. f. cyanophrys David, A, 1874 — південь центрального Китаю (західний Сичуань, південний схід Ганьсу і південь Шеньсі).
Поширення і екологія ред.
Бамбукові сутори мекають в Індії, Непалі, Бутані, М'янмі і Китаї. Вони живуть у високогірних бамбукових заростях. Зустрічаються зграйками по 20-30 птахів, на висоті від 2440 до 3660 м над рівнем моря. Живляться бруньками, насінням і комахами. Гніздо чашоподібне, зроблене з бамбукового листя, моху і корінців, розміщується на висоті від 0,7 до 1,9 м над землею. В кладці 3-4 блакитнуватих яйця[4].
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Suthora fulvifrons.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 березня 2022.
- ↑ Hu, Y; Hao, G; Jiang, Y; Pechacek, P; Sun, Y (2014). Breeding ecology of the fulvous parrotbill (Paradoxornis fulvifrons) in Wawushan Nature Reserve, Sichuan, China [2014]. Journal of Natural History. 48 (15–16): 975—982. doi:10.1080/00222933.2013.826829.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |