Іван Осипович Сусанін (? — 1613) — московський учасник війни Речі Посполитої проти Московського царства на початку XVII століття. Сусанін був селянином з села Деревеньки, розташованого поблизу села Домніно Костромського повіту. Згідно з популярною версією, взимку 1612-13 Сусанін був взятий загоном польської шляхти як провідник до села Домніно — вотчини Романових, де знаходився вибраний на престол цар Михайло Федорович, якого поляки хотіли убити. Сусанін, начебто, навмисно завів загін у непрохідний болотистий ліс, за це був замучений.

Іван Сусанін
рос. Иванъ Сусанинъ
М. І. Скотті «Подвиг Івана Сусаніна» (1851)
Народивсяостання третина XVI ст.
село Деревеньки чи Деревнищі (нині Сусанінський район, Костромська область)
Помер1613(1613)
поблизу села Домніно (нині Сусанінський район, Костромська область)
ПідданствоМосковське царство
Діяльністьсільський староста
Суспільний станселянин
У шлюбі зДаяна
Дітидочка Антоніда

Проте дослідники схильні вважати цю версію історично неправдивою з об'єктивних причин і вигаданою кількома роками пізніше задля отримання подарунків від царя[1]. В результаті, царська жалувана грамота зятю Сусаніна Богдану Собініну датована 1619 роком.[2]. Дослідження в цьому напрямку розпочав ще у XIX сторіччі Микола Костомаров. В українській літературі популярна версія, що Сусанін є результатом «народної трансформації» іншої, документально підтвердженої історії — героїчної смерті Микити Галагана, учасника Корсунської битви 1648 року, який добровільно потрапив у полон, щоб під тортурами видати ворогу дезінформацію про кількість і розташування військ Хмельницького та завести річпосполитські війська в засідку.[3].

Оскільки легенда про Сусаніна-героя набула великої популярності у вигляді усних народних оповідей і переказів, та згодом була перевтілена в художній літературі і в опері М. І. Глінки «Іван Сусанін», в 1838 році в Костромі за наказом імператора Миколи I споруджено пам'ятник Івану Сусаніну (демонтований у 1918 році, новий пам'ятник відкритий у 1968 році). У сучасній Російській Федерації незважаючи на багато сумнівів у достовірності його дій, Сусаніна вважають національним героєм.

У фольклорі та мистецтві

ред.

У фольклорі Сусанін широко відомий головним чином завдяки однойменній пісні «Красної плесені»[4].

В офіційному мистецтві образу Сусаніна присвячено ряд творів як-то опера М. І. Глінки «Іван Сусанін», драма М. А. Польового «Подільські ліси», картина М. І. Скотті «Подвиг Івана Сусаніна».

Примітки

ред.
  1. Александр Бушков.Россия, которой не было. // Бушков А. — OCR: Палек, 1998
  2. Жалованная грамота царя Михаила Федоровича крестьянину Богдану Собинину (30 ноября 1619 года)
  3. Герой, которого не было. Архів оригіналу за 23 липня 2014. Процитовано 13 вересня 2011. [Архівовано 2014-07-23 у Wayback Machine.]
  4. Красная плесень — Подвиг Сусанина. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 20 вересня 2017. [Архівовано 2017-09-21 у Wayback Machine.]

Посилання

ред.
  • www.hrono.info(рос.)
  • www.rulex.ru(рос.)