Скотті Михайло Іванович
Миха́йло Іва́нович Ско́тті (Мікела́нждело П'є́тро Ско́тті) (італ. Michel Angelo (Michelagnolo) Pietro Scotti[1]; 17 [29] жовтня 1814[2], Санкт-Петербург, Російська імперія — 22 лютого [11 березня] 1861, Париж, Франція) — російський історичний і портретний живописець, аквареліст, академік, професор історичного живопису Імператорської Академії мистецтв[1].
| Михайло Іванович Скотті | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Michel Angelo Pietro Scotti | ||||
| Народження | 17 жовтня (29 жовтня) 1814 Санкт-Петербург, Російська імперія | |||
| Смерть | 22 лютого (11 березня) 1861 (46 років) | |||
| Поховання | Цвинтар Монмартр[3] | |||
| Країна |  Австрійська імперія[1] Російська імперія (з 1831 р.) | |||
| Жанр | історичний, портретний живопис, пейзаж | |||
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1835) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | академізм | |||
| Покровитель | граф І. П. Кутайсов | |||
| Звання | академік ІАМ професор ІАМ | |||
| Роботи в колекції | Nizhny Novgorod State Art Museumd | |||
| Нагороди | Медалі Імператорської Академії мистецтв «За успіх у малюванні»[2]:
| |||
|
| ||||
 Скотті Михайло Іванович у Вікісховищі | ||||
Один із представників династії італійських живописців-декораторів, син художника Івана Карловича Скотті (італ. Giovanni Battista Scotti) (1776-1830)[1].
Біографія
ред.
Початкову загальну освіту здобув у школі при костелі святої Катерини. Після смерті батька виховувався у будинку художника О. Є. Єгорова. Відвідував, як вільний учень, заняття в Академії мистецтв; під час навчання нагороджувався срібними медалями за успіхи у малюванні з натури та за портретний живопис. Завершивши навчання у 1835 році отримав малу золоту медаль за картину «Пожертви містян Нижнього Новгорода…».
1838 року поїхав разом із сім'єю графа П. І. Кутайсова до Італії, де пробув до 1844 року. В Італії сформувався його стиль, що нагадує мистецтво К. П. Брюллова. 1844 року М. І. Скотті писав ікони для православної церкви російського посольства в Константинополі. 1845 року він почав роботу з написання 28 ікон у Спаському соборі, який будувався в Нижньому Новгороді.
Академія мистецтв 18 листопада 1845 року надала йому звання академіка «з відомих праць з історичного та акварельного живопису». До весни 1849 року жив у Петербурзі, розписував «тоновські» церкви — Благовіщенську, Введенську, Миронівську (не збереглися).
З 16 травня 1849 року викладав у Московському училищі живопису та скульптури, замінивши Ф. С. Зав'ялова. Серед його безпосередніх учнів — К. Є. Маковський і М. В. Неврев; у нього навчалися В. Г. Перов і С. І. Грибков).
У 1857 році виїхав до Італії. 1859 року востаннє відвідав Москву. Помер у Парижі і похований на цвинтарі Монмартр
,_cimeti%C3%A8re_de_Montmartre_01.jpg)
Примітки
ред.- ↑ а б в г Скотті Михайло Іванович // Государственный Русский музей. Живопись. Первая половина XIX века. Каталог (К-Я) / Науч. рук.: Е. Петрова; Науч. ред. тома: Г. Голдовский. — СПб : Palace Editions, 2007. — Т. III. — 271 с. — ISBN 978-5-93332-263-4. Архівовано з джерела 6 червня 2012
- ↑ а б Кондаков С. Н. СКОТТІ Михайло Іванович // Список русских художников к юбилейному справочнику Императорской Академии Художеств = Списокъ русскихъ художниковъ къ юбилейному справочнику Императорской Академіи Художествъ. — СПб. : Товарищество Р. Голике и А. Вильборг, 1914. — Т. II. — С. 182. Архівовано з джерела 27 серпня 2021
- ↑ Большая российская энциклопедия. Электронная версия — Большая российская энциклопедия, 2016.
Література
ред.- Скотти (Михаилъ Ивановичъ) // Энциклопедический словарь = Энциклопедическій словарь / под ред. проф. И. Е. Андреевского. — Санкт-Петербург : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1900. — Т. XXX «Сим — Слюзка». — С. 258.
- Скотти, Михаилъ Ивановичъ // Русский биографический словарь = Русскій біографическій словарь / изд. под наблюдением пред. Имп. Рус. ист. о-ва А. А. Половцова. — Санкт-Петербург : Императорское Русское Историческое Общество, 1904. — Т. 18 «Сабанеев — Смыслов». — С. 615—616.
- Маркина Людмила. Старался я усовершенствовать себя // Наше наследие : иллюстрированный культурно-исторический журнал. — М. : ООО «Редакция журнала “Наше наследие”», 2011. — № 97. — ISSN 0234-1395.
- Антонов В. В. Забытый мастер // Московский журнал. — 2014. — № 1. — С. 33. — ISSN 0868-7110.
Посилання
ред.- Буткевич Дмитрий. Торги в Третьяковской галерее // «Независимая газета» : газета. — М. : ЗАО Редакция «Независимой газеты», 2004. — Вып. от 15 октября. — № 224 (3337).[недоступне посилання з Жовтень 2019]
- Данилевич Инна. Итальянская сценка // «Вестника цветовода» : журнал. — М., 2008. — № 19 (111). Архівовано з джерела 17 червня 2012.
- Картина М. И. Скотти «Итальянская сценка» на аукционе Сотбис (англ.). Sotheby's. 10 червня 2008. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 20 листопада 2012.