Відкрити головне меню

Суперечка щодо назви Македонії

cуперечка про іменування
Країни/організації,
   що вживали назву "Колишня югославська республіка Македонія" в усіх офіційних документах;
   що вживали назву "Республіка Македонія" в двосторонніх відносинах;
   чия позиція в суперечці невідома;
   які не мають дипломатичних відносин із Республікою Македонія.

Суперечка щодо назви Македонії — це політичний диспут щодо вживання терміну «Македонія», який виник між Грецією та Республікою Македонія, колишньою союзною республікою Югославії. Суперечка виросла з багатостороннього конфлікту початку 20 століття, який став однією з причин Балканських війн. Конфлікт набув нового загострення після розвалу Югославії і утворення незалежної Республіки Македонія в 1991 році. Відтоді він лишався актуальним питанням у двосторонніх та міжнародних відносинах.

Зміст

ПричиниРедагувати

Суть суперечки виникає з багатозначності терміну «Македонія», що позначає одночасно і згадану вище пост'югославську республіку, і сусідній до неї регіон Греції, і давньогрецьке царство (що займало в основному грецьку частину Македонії). З огляду на історичні та політичні аспекти, сучасна Греція заперечувала вживання терміну «Македонія» на позначення Республіки Македонія без географічного означення (такого як «Північна Македонія»). А оскільки мільйони греків ідентифікують себе як «македонці» без прив'язки до слов'янського народу, який є основним населенням Республіки Македонія, Греція також заперечувала вживання термінів «македонці» і «македонська» щодо слов'янського народу та його мови. Греція звинуватила Республіку Македонію в привласненні символів та осіб, які історично вважаються частиною грецької культури (такі як вергінська зірка та Александр Македонський), а також у пропагуванні концепції Великої Македонії, яка передбачає територіальні претензії до Греції, Болгарії, Албанії та Сербії.

ХронологіяРедагувати

1993 року Македонію було прийнято в ООН. На вимогу Греції при цьому було застосовано тимчасову назву «Колишня Югославська Республіка Македонія» (КЮРМ)[1].

Суперечка загострилася, через що в неї втрутилися міжнародні посередники. 1995 року дві країни формалізували двосторонні відносини та взяли на себе зобов'язання почати переговори щодо розв'язання проблеми, під егідою ООН. Поки питання не було вирішено, міжнародні організації (а також країни, що не визнають перекладу конституційної назви Республіки Македонія) вживали тимчасову назву «Колишня Югославська Республіка Македонія» (англ. the former Yugoslav Republic of Macedonia, FYROM). ООН погодилася прийняти будь-яку угоду щодо нової назви, яка стане наслідком переговорів між двома країнами.

Конфлікт тривалий час блокував вступ Македонії до НАТО. 12 червня 2018 року прем'єр міністр Греції Алексіс Ціпрас та прем'єр-міністр Македонії Зоран Заєв досягли угоди про те, що Республіку Македонія можна перейменувати у «Республіку Північна Македонія»[2]. Це рішення мали схвалити парламенти обох країн.

30 вересня 2018 року в Республіці Македонії відбувся референдум, на який було винесено одне питання:

  • «Чи схвалюєте ви членство в Європейському Союзі та НАТО, прийнявши угоду між Республікою Македонія та Грецькою республікою?»

У референдумі взяли участь близько 37 % зареєстрованих виборців, 94 % з яких ствердно відповіли на це питання.

11 січня 2019 року національний парламент Республіки Македонія ухвалив нову назву країни: Республіка Північна Македонія. За це проголосувала Конституційна більшість, 81 зі 120 депутатів парламенту[3][4].

25 січня 2019 року парламент Греції ратифікував угоду про зміну назви Македонії на Республіку Північна Македонія[джерело?].

Республіка Македонія почала здійснення практичних заходів щодо зміни назви на Республіку Північна Македонія (зміна вивісок, документації та ін.) 6 лютого 2019 року посли країн-членів НАТО підписали Протокол про приєднання Македонії до Альянсу. Його має ратифікувати кожна країна-член блоку[5].

Парламент Греції ратифікував Протокол про вступ Північної Македонії в НАТО 8 лютого 2019 року. «За» проголосували 153 депутати, «проти» були 140[5].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Loring M. Danforth: The Macedonian conflict: Ethnic nationalism in a transnational world. Princeton/NJ 1995. ISBN 0-691-04357-4.
  • Michael Ioannidis: Naming a State: Disputing over Symbols of Statehood at the Example of «Macedonia». In: Max Planck Yearbook of United Nations Law 14 (2010) S. 507–562.
  • Igor Janev: Legal Aspects of the Use of a Provisional Name for Macedonia in the United Nations System. AJIL, Vol. 93. no 1. 1999.
  • Victor Roudometof: Collective memory, national identity, and ethnic conflict. Greece, Bulgaria, and the Macedonian question. In: Collective memory, national identity, and ethnic conflict. Westport, Conn [u. a.] 2002 ISBN 0-275-97648-3.
  • John Shea: Macedonia and Greece: The struggle to define a new Balkan nation. Jefferson/NC 1997. ISBN 0-7864-0228-8.
  • Nikolaos Zahariadis: Nationalism and small-state foreign policy: The Greek response to the Macedonian issue. Political Science Quarterly 109.4 (1994), S. 647-664.