Сунь-цзи

давньокитайський стратег і мислитель
(Перенаправлено з Сунь-дзи)

Сунь-цзи (кит. трад. 孫子, спр. 孙子, піньїнь: Sūn Zǐ, акад. Сунь-цзи «Майстер Сунь», справж. ім'я Сунь У, кит. 孫武, пін. Sūn Wǔ; 544496 до н.е.) — китайський стратег і мислитель. Автор знаменитого трактату про військову стратегію «Мистецтво війни».

Сунь-цзи
孫子
Скульптура Сунь-цзи (Юріхама, Тотторі, Японія)
Ім'я при народженні трад. китайська: 孫武
Народився 544 до н. е.(-544)
У
Помер 496 до н. е.(-496)
Gusud, У, Династія Чжоу
Громадянство У
Місце проживання Китай
Діяльність стратег, мислитель
Галузь філософія і військова стратегія
Відомий завдяки «Мистецтво війни»
Знання мов китайська[1]
Учасник Період Чуньцю
Magnum opus Мистецтво війни
Військове звання генерал армії[d] і воєначальник
Батько Sun Ping Ad
Родичі Сунь Цзянь
Діти Sun Ming Zid

Біографія ред.

Єдиним свідоцтвом того, що Сунь-цзи був історичною фігурою, є його біографія, написана у II-му столітті до нашої ери істориком Симою Цяном, який описує його як генерала князівства У. Цей факт робить його сучасником одного з найвидатніших філософів давніх часів — Конфуція.

Згідно з традицією, Сунь-цзи був безземельним аристократом, нащадком дворян, які втратили свій статус унаслідок військових сутичок VII—VIII століть до н. е. На відміну від більшості безземельного дворянства, представники якого були мандрівними вченими, Сунь-цзи працював найманцем. Приблизно у 512 році до н. е., після закінчення трактату «Мистецтво війни», Сунь-цзи був найнятий на посаду генерала князівства У. За припущенням, його було вбито в 496 році до н. е.

«Історичні Записи» ред.

Найдавніший і найповніший життєпис Сунь-цзи міститься у багатотомній роботі «Історичні записи», автор — китайський історик Сима Цянь (10191 до н.е.). Вони вважаються достовірним джерелом з історії Стародавнього Китаю, оскільки їх упорядковував очевидець подій. Проте епоха Сунь-цзи була віддалена від епохи автора «Записів» на 400 років, тому джерела, які використовував історик для життєпису, а саме перекази і легенди, могли не мати фактологічної основи. Крім цього, основний текст «Історичних записів» піддавався редагуванням і коментуванням істориками пізніших часів, що могло спотворити початкову оповідь Сима Цяня про Сунь-цзи.

Учитель Сунь [на ім'я] У походив з [ванства] Ци. 孫子武者齋人也
Завдяки [книзі] «Мистецтво війни», його прийняли на аудієнції Хе Лю, вана [ванства] У. 以兵法見於呉王闔廬
Хе Лю мовив: «Я повністю прочитав 13 частин твоєї [книги]. Чи можна перевірити твої командирські вміння?» 闔廬曰,子之十三篇,吾盡觀之矣,可以小試勒兵乎
[Учитель Сунь] відповів: «Можна». 對曰,可
Хе Лю спитав: «Чи можна перевірити на жінках?». 闔廬曰,可試以婦人乎
[Учитель Сунь] сказав: «Можна». 曰,可
Тоді [ван] дав дозвіл і вивів з палацу 180 красунь. 於是許之,出宮中美女,得百八十人
Учитель Сунь розділив їх на два загони, поставив старшинами кожного загону двох улюблених наложниць вана, і дав усім [алебарди] цзі. 孫子分為二隊,以王之寵姫二人各為隊長,皆令持戟
[Він] спитав: «Чи знаєте ви де груди, ліва і права руки, і спина?» 令之曰,汝知而心與左右手背乎
Жінки відповіли: «Знаємо». 婦人曰,知之
Учитель Сунь мовив: «[Коли скомандую] вперед — дивіться [в бік] грудей, [коли] ліворуч — дивіться [в бік] лівої руки, [коли] праворуч — дивіться [в бік] правої руки, [коли] назад — дивіться [в бік] спини». 孫子曰,前,則視心,左,視左手,右,視右手,後,即視背
Жінки відповіли: «Добре». 婦人曰,諾
Домовившись так, [Учитель Сунь] узяв залізну командирську сокиру, три [рази] віддав наказ і п'ять [разів] пояснив його. 約束既布,乃設鈇鉞,即三令五申之
Тоді [він] вдарив у барабан і скомандував: «Праворуч!». Жінки зареготали. 於是鼓之右,婦人大笑
Учитель Сунь сказав: «[Якщо] домовленості не зрозумілі, а накази не чіткі — [це] провина полководця». 孫子曰,約束不明,申令不熟,將之罪也
[Він] знову три [рази] віддав наказ і п'ять [разів] пояснив його, [а потім] вдарив у барабан і скомандував: «Ліворуч!». Жінки зареготали знову. 復三令五申而鼓之左,婦人復大笑
Учитель Сунь сказав: «[Якщо] домовленості не зрозумілі, а накази не чіткі — [це] провина полководця. Проте [якщо] вони зрозумілі, але не [виконуються] згідно з законами [війни], — [це] провина офіцерів». 孫子曰,約束不明,申令不熟,將之罪也。既已明而不如法者,吏士之罪也
Тому [він] забажав стратити правого і лівого старшину. 乃欲斬左右隊長
Ван [ванства] У споглядав з всім з постаменту і, коли побачив, що його улюблених наложниць [ведуть] на страту, сильно захвилювався, і послав гінця, мовлячи: «[Тепер] я вже знаю, що [ти] гарний полководець і добре вправляєшся з військом. Без цих двох наложниць моя їжа буде мені несмачною, тому прошу, не страчуй їх». 呉王從臺上觀,見且斬愛姫,大駭,趣使使下令曰,寡人已知將軍能用兵矣。寡人非此二姫,食不甘味,願勿斬也。
Учитель Сунь відповів: «[Я, ваш] слуга, вже отримав [ваш] наказ про призначення полководцем, а полководець, що перебуває у війську, не приймає наказів від монарха». 孫子曰,臣既已受命為將,將在軍,君命有所不受
Після цього [він] стратив обох старшин для напучування. 遂斬隊長二人以徇
[Учитель Сунь] призначив наступних старшин і тоді знову вдарив у барабан. 用其次為隊長,於是復鼓之
Жінки [поверталися] ліворуч, праворуч, вперед і назад, клякали на коліна і вставали. Вони всі виконували команди відповідно до наказів і [ніхто] не осмілився вимовити і слова. 婦人左右前後跪起,皆中規矩繩墨,無敢出聲
Тоді Вчитель Сунь відправив гінця вану, мовивши: «Війська вже упорядковані, і ви можете спуститися і подивитися на них. Якщо ви лише забажаєте, вони підуть і у воду, і у вогонь». 於是孫子使使報王曰,兵既整齊,王可試下觀之,唯王所欲用之,雖赴水火猶可也
Ван [ванства] У відповів: «Полководець нехай іде на постій і спочиває. Я не бажаю спускатися і дивитися на них». 呉王曰,將軍罷休就舍,寡人不願下觀
Учитель Сунь сказав: «Ван любить [лише] розмови [про війну] і не вміє вигідно користуватися нею». 孫子曰,王徒好其言,不能用其實
Тоді Хе Лю зрозумів, що вчитель Сунь вміє використвувати війська і одразу зробив його [своїм] полководцем. 於是闔廬知孫子能用兵,卒以為將
[Учитель Сунь] розбив на заході могутнє [ванство] У і вступив у [його столицю] Ін, а на півночі залякав Ці та Цзінь. Завдяки цьому його ім'я стало відомим серед [китайських] правителів. 西破彊楚,入郢,北威齊晉,顯名諸侯,孫子與有力焉

Переклади українською ред.

  • Сунь-Цзи. Мистецтво Війни. Переклад: Григорій Латник. — Київ : Арій, 2014. — 128 с. — (Антологія мудрості) — 1,000 прим. — ISBN 978-966-498-361-4.
  • Сунь-цзи. Мистецтво Війни. Переклад: Сергій Лесняк; дизайн обкладинки: Назар Гайдучик. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2015. — 108 с. — 2,000 прим. — ISBN 978-617-679-145-4.
  • Сунь-Цзи. Мистецтво Війни. Переклад: Ганна Литвиненко. — Харків : КСД, 2016. — 128 с. — 10,000 прим. — ISBN 978-617-12-1514-6.

Примітки ред.

Джерела ред.

Посилання ред.