Відкрити головне меню

Суджанський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Московського царства, Російської імперії, а потім (після революції) РРФСР. Повіт входив до складу: Московської держави, Російської імперії: Бєлгородської губернії (17271779), Курського намісництва (17791797) і Курської губернії (17971924). Повітовим центром було місто Суджа.

Суджанський повіт у Російській імперії
Sudzha COA (Kursk Governorate) (1780).png
Герб повітового центру
Sudzha uyezd schematic.png
Губернія Курська губернія
Центр Суджа
Створений 1727
Скасований 1924
Площа 2461,9 кв. верст
Населення 150 263 осіб (1897)
Наступники Суджанський район

ІсторіяРедагувати

Путивльський повіт відомий як адміністративно-територіальна одиниця з XVII століття. Центром була Суджа, заснована 1664 року. У XVII — на початку XVIII століть повіт був самостійною одиницею, керованою воєводою.

У XVII столітті від повіту відійшли західні волості, які колонізували русини з Речі Посполитої. На сході також повіт зменшився, в зв'язку з заснуванням на його теренах нових повітів: Обоянського та Бєлгородського.

За адміністративної реформи Петра І в 1708 році повіти були скасовані, замість них були утворені дистрикти, місто Суджа 1719 року увійшла до складу Бєлгородської провінції Київської губернії.

1727 року зі складу Київської губернії була виділена Бєлгородська губернія, зі включенням до неї Бєлгородської, Орловської й Севської провінцій. Дистрикти були перейменовані в повіти. Суджанський повіт увійшов до складу Бєлгородської Бєлгородської губернії.

1779 року Бєлгородська губернія була поділена на Курське й Орловське намісництва. Суджанський повіт увійшов до складу Курського намісництва (перетворено в Курську губернію в 1797 році). Тоді ж до складу повіту відійшло місто Миропілля Харківського намісництва із прилеглими поселенями.

В 1802 році повіти були розукрупнені межі повіту було переглянуто.

C 1802 по 1918 роки кордони повіту існували без значних змін.

Навесні 1918 року більша частина території повіту була окупована військами Германської імперії, а саме повітове місто входило до «нейтральної зони».

У період між 1918 і 1924 роками багаторазово переглядався склад і назви волостей і сільрад повіту.

За постановою Президії ВЦВК від 12 травня 1924 року Суджанський повіт було скасовано, а його територію було поділено між Льговським та новоутвореним Борисовським повітами. Суджа відійшла до складу Льговського повіту. Південна частина повіту стала Борисовським повітом, а з 1925 ркоу відійшла до Грайворонського повіту.

16 жовтня 1925 року територія Криничанської (повністю) та Миропільської (частково) волостей було передано УСРР.

При переході на області, округи і райони (1928 рік) на території колишнього повіту був утворений Суджанський район.

НаселенняРедагувати

За даними перепису 1897 року в повіті проживало 150 263 мешканці. В повітому місті — 7433 мешканці.

ГеографіяРедагувати

СкладРедагувати

Станом на 1880 рік налічував 218 сільських громад, 206 поселень у 14 волостях. Населення — 115610 осіб (58510 чоловічої статі та 57100 — жіночої), 17 683 дворових господарств[1].

Адміністративний поділРедагувати

У повіті було 2 міста — повітове Суджа (утворювало самостійну одиницю, не входячи до складу жодної з волостей) та заштатне Миропілля.

Волосний поділ станом на 1880 рік:

Національний складРедагувати

Суджанщина лежить на українсько-російській етнічній межі, тому в цілому по повіту населення розподілялося у співвідношенні 51,9% росіяни (77 953 особи) та 47,9% українці (72 011 осіб). Проте у містах суттєво переважали українці — у повітовій Суджі налічувалося 4546 українців та 2765 росіян. У Миропіллі було 9927 українців і лише 170 росіян.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати