Бєлгородська провінція
Бєлгородська провінція — одна з провінцій Московського царства й з 1721 року Російської імперії. Центр — місто Бєлгород.
| Бєлгородська провінція | |
|---|---|
|
| |
| Адм. центр | Бєлгород |
| Країна |  Російська імперія
|
| Регіон | Бєлгородська губернія Київська губернія |
| Населення | |
| - повне | 1710 осіб |
| Площа | |
| - повна | |
| Дата заснування | 1719 |
| Дата ліквідації | 1 листопада 1775 |
Бєлгородська провінція була утворена в складі Київської губернії за указом Петра I «Про устрій губерній і про визначення в них правителів» в 1719 році. До складу провінції були включені міста Бєлгород, Олешня[1], Болховець, Валуйки, Вільний, Карпов, Короча, Курськ, Миропілля, Нежегольськ, Новий Оскол, Обоянь, Полотав, Салтів, Старий Оскол, Суджа, Тополі[2], Хотмижськ, Чугуїв, Яблонов. По ревізії 1710 року в провінції налічувалося 25,6 тисячі господарств[3].
В 1727 році Бєлгородська провінція була включена до складу нової Бєлгородської губернії.
У листопаді 1775 року розподіл губерній на провінції було скасовано[4].
Примітки
ред.- ↑ Алешна. Городские поселения Российской империи (1708–1913 гг.). Вывод данных о населенном пункте. nlr.ru. Процитовано 4 червня 2023.
- ↑ Тополи. Городские поселения Российской империи (1708–1913 гг.). Вывод данных о населенном пункте. nlr.ru. Процитовано 4 червня 2023.
- ↑ Полное собрание законов Российской империи. № 3380
- ↑ Изменение административно-территориального деления России за последние 300 лет. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 24 лютого 2020.