Відкрити головне меню

Студена

село в Піщанському районі Вінницької області (Україна)

Студе́на — село в Україні, центр Студенянської сільської територіальної громади Піщанського району Вінницької області. Населення становить 2308 осіб. Відстань до райцентру становить близько 9 км (автошляхом Т 0233).

село Студена
Studena gerb.png
Герб
Studena 02.JPG
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Піщанський район
Громада Студенянська сільська громада
Код КОАТУУ 0523283001
Облікова картка Студена 
Основні дані
Засноване 1742
Населення 2308
Площа 4,885 км²
Густота населення 472,47 осіб/км²
Поштовий індекс 24715
Телефонний код +380 4349
Географічні дані
Географічні координати 48°08′43″ пн. ш. 28°51′17″ сх. д. / 48.14528° пн. ш. 28.85472° сх. д. / 48.14528; 28.85472Координати: 48°08′43″ пн. ш. 28°51′17″ сх. д. / 48.14528° пн. ш. 28.85472° сх. д. / 48.14528; 28.85472
Середня висота
над рівнем моря
246 м
Відстань до
обласного центру
164 км
Відстань до
районного центру
9,8 км
Місцева влада
Адреса ради 24715, Вінницька обл., Піщанський р-н, с. Студена, вул. Кірова[джерело?], 42, тел. 2-45-23
Сільський голова Кирнасівський Олексій Петрович
Карта
Студена. Карта розташування: Україна
Студена
Студена
Студена. Карта розташування: Вінницька область
Студена
Студена

Студена у Вікісховищі?

На території Студеної діє СВК «Прогрес». Господарство має в користуванні 6584 га землі, у тому числі 5205 га орної. Виробничий напрям його — вирощування зернових і технічних культур та м'ясо-молочне тваринництво.

Поблизу села діє місцевий пункт пропуску через державний кордон СтуденаРотар.

ГеографіяРедагувати

У селі бере початок річка Одея, ліва притока Кам'янки.

ІсторіяРедагувати

Історична дата утворення — 1742 рік. Село засноване вихідцями з Валахії, що переховувалися від татаро-турецьких нападників. Ще до недавнього часу село ділилося на дві частини: старіша — Волощина, пізніша — Рощина[1].

Мешканці села розробляли ліси під землеробство, розводили худобу. Пізніше село було закріпачене і належало магнату Старожинському, учаснику польського заколоту 1863 р., що емігрував до Парижа.

Чорноземні ґрунти, сприятливі кліматичні умови давали можливість вирощувати селянам жито, пшеницю, кукурудзу, овес, картоплю, насаджувати сади. Промислових підприємств не було. Як і не було ніяких культурно-освітніх закладів, зате була корчма.

Першим проблиском освіти стала церковно-парафіальна школа, відкрита в 70-х роках XIX ст. В 1883 р. в селі було відкрито міністерську (земську) школу в спеціально побудованому приміщені з однією класною кімнатою та квартирою вчителя. В 1905 р. на кошти селян було побудовано нову школу. Ці дві школи існували в селі до 1917 р. Пізніше було відкрито початкову 4-річну школу.

До села Студена відносяться ряд поселень, що знаходяться на деякому віддалені. В період Столипінської реакції виникли поселення Палійове, Чабанове, Доярня (пізніше — П'ятихатка). Загалом ці поселення мають назву Довжок, бо їх протяжність становить близько трьох кілометрів.

Одаї (пізніше — Затишне) і Червона Поляна засновані в період кріпацтва. В період після Жовтневої революції в селі Студена відбуваються значні зміни. Восени 1919 р. було створено ревком на чолі з Караушем Панасом Дмитровичем, діяв комітет незаможників, очолюваний Драгомарецьким Мироном Никифоровичем та Кічмаренком Дементієм Михайловичем.

В 1921 р. запрацювала хата-читальня, драматичний і хоровий гуртки.

В 1927 р. створено три СОЗи по 12-15 господарств.

В 1929 р. організовано сільськогосподарську артіль з 63 господарств. По суті це був перший колгосп, який назвали «Прогрес».

В 1934 р. в селі організовано 8 колгоспів: «Прогрес», імені Енгельса, імені Чапаєва, імені VII з'їзду Рад, імені Кірова, «Перемога» (Довжок), «Комсомолець України» (Одаї), «Червона поляна».

В 1930 р. в Студеній відкрили семирічну школу, на Довжку та Червоній Поляні — початкові.

Також з 1930 р. розпочато будівництво вузькоколійки «Попелюхи-Кам'янка-Дністровська». Напередодні Німецько-радянської війни в 1940 р. в школі навчалось 705 учнів та працювало 30 учителів; побудовано клуб, відкрито бібліотеку, пологовий будинок, медпункт, організовано духовий оркестр під керівництвом капельмейстера Свідзінського Максима. Сільчани досягли великих успіхів у всіх сферах сільськогосподарського виробництва, про що досі свідчать письмові та фото документи.

У серпні 2015 року село стало центром новоствореної Студенянської сільської громади.

ПерсоналіїРедагувати

У селі народилися український композитор, диригент Домінчен Климентій Якович та українська письменниця, перекладачка болгарської літератури Марія Вакалюк-Дорошенко.

У мальовничому селі Затишне, що відноситься до Студенянської сільської ради, працював відомий поет Анатолій Колісник, людина стальної сили волі. Через необачність отримав важку травму, яка призвела до паралічу обох рук. Його єдиною розрадою і порятунком стало Слово. Анатолій навчився тримати олівець зубами. І виводив літеру за літерою, рядок за рядком. Односельцям навіть невтямки, як йому вдавалося списати не один зошит.

ІнфраструктураРедагувати

На території села працює понад 20 продуктових магазинів, 4 магазини одягу та взуття, 3 магазини будівельних матеріалів, 1 автомагазин, 1 магазин чаю. В центрі села знаходиться торговий центр, який включає в себе: бенкетний зал, диско-бар, магазин будівельних матеріалів, магазин одягу та взуття, магазин м'яких іграшок, подарунків та побутової хімії, продуктовий магазин та ветеринарну аптеку. На вулиці Л. Українки,9 знаходиться кафе-бар «Затишок», який включає в себе бенкетний зал, кафе-бар та продуктовий магазин.

В центі села знаходиться аптека та перукарня.

Щосереди проходить ринкова торгівля.

ТранспортРедагувати

 
На місці залізничних колій — грунтова дорога в с. Студена. 2017 рік

Протягом 1930-1990-х років діяла вузькоколійка «Попелюхи-Кам'янка-Дністровська». Зараз від неї залишилась будівля станції, насип залізничного полотна.

Є автобусне сполучення з районним центром.

СпортРедагувати

Село Студена завжди бере активну участь у спортивному житті району і області. Студеняни — багаторазові переможці різноманітних районних і обласних змагань із великого, малого та міні футболу, баскетболу, волейболу, легкої атлетики, настільного тенісу, шашок, шахів, армреслінгу.

На території села постійно проходять районні змагання з різних видів спорту.

Починаючи з 2011 року, на центральному стадіоні села проходять обласні змагання з малого футболу (8 гравців) серед сільських рад Вінницької області, в яких команда села Студена неодноразово займала призові місця.

Щорічно 9 травня в урочищі «Іванова одая» відбувається маївка присвячена Дню Перемоги, на якій проводяться змагання з волейболу, перетягування канату, підіймання гирі, переможці яких отримують заохочувальні призи.

Кожного року 8 січня в Будинку Культури проводиться Чемпіонат села з більярду.

2015 року влітку команда ЗОШ І-ІІІ ст. с. Судена взяла перше місце в області у військово-патріотичній грі «Сокіл — Джура». Та поїхали на Всеукраїнські змагання, де пробули два тижні, та привезли з собою кубок та медалі.

Танці та пісніРедагувати

Студена багата на таланти. Село бере активну участь у різних танцювальних та співочих конкурсах, і завжди беруть призові місця. Таланти дітей розкривають Масна Оксана Анатоліївна — вчитель хореографії та Багрій Вікторія Сергіївна — вчитель музики. Завдяки таким педагогам діти вміють танцювати різні види танцю та співати різні види пісень.

Видатні уродженціРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Марія Федорович Калинове гроно. — Піщанка: «Піщанська районна друкарня». — 2003. — 170 с.

ПосиланняРедагувати