Стрілохре́ст[1] (угор. Nyilaskereszt) — хрест, рамена якого закінчуються наконечниками стріл. У християнському вжитку кінці цього хреста нагадують колючки риб'ячих гачків або рибні списи. Це натякає на Іхтісовий символ Христа і наводить на думку про тему «ловців людей» у Євангелії.[2]

Стрілохрест
Деталі
Носій християни

У сучасному використанні символ став асоціюватися з екстремістськими організаціями після того, як стрілохрест був використаний в Угорщині в 1930-х та 1940-х роках як символ угорської політичної партії «Стрілохрест». Символ складається з двох зелених стрілок з двома кінцями в хрестовій конфігурації на білому круговому тлі. В Угорщині символ стрілохреста заборонений законом.[3]

Аналогічний символ, кросстар (англ. crosstar), використовується расистським рухом, що дотримується ідеології переваги білих у США.[джерело?]

Стрілохрест, який раніше використовувався «Венесуельською громадою» (ісп. Venezuelan Phalanx), крайньоправою групою, що діє у Венесуелі.[4]

911 полк спеціальних військ збройних сил Камбоджі використовує стрілохрест у своїй символіці.[джерело?]

Галерея ред.

Див. також ред.


Примітки ред.

  1. Що є фашизм і що є український інтеґральний націоналізм? | Збруч. zbruc.eu (українською). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 1 серпня 2020. 
  2. Tertull. De bapt. 1
  3. Act C of 2012 on the Criminal Code, Section 335: Use of Symbols of Totalitarianism. Ministry of Interior of Hungary. с. 97. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 21 лютого 2017. «Any person who: a) distributes, b) uses before the public at large, or c) publicly exhibits, the swastika, the insignia of the SS, the arrow cross, the sickle and hammer, the five-pointed red star or any symbol depicting the above so as to breach public peace – specifically in a way to offend the dignity of victims of totalitarian regimes and their right to sanctity – is guilty of a misdemeanor punishable by custodial arrest, insofar as they did not result in a more serious criminal offense.» 
  4. Venezuela - Political Flags - Part 2. fotw.info. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 3 травня 2020.