Відкрити головне меню

Віра Сергіївна Строкова (нар.. 10 вересня 1985, Москва, РРФСР, СРСР) — російська актриса театру та кіно.

Строкова Віра Сергіївна
Дата народження 10 вересня 1985(1985-09-10) (34 роки)
Місце народження Москва, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Росія
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Професія кіноакторка
IMDb ID 3027083

Внесена до «чистилища» бази «Миротворець»[1].

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Віра Строкова народилася 10 вересня 1985 року в Москві.

У дитинстві Віра не думала про кар'єру актриси. Її прабабуся була оперною співачкою, але акторів у родині не було. Дід був журналістом і онука збиралася вибрати цю професію, готувалася вступати на журфак. У шкільні роки відвідувала театральну школу в Гнєздніковському провулку, любила читати вірші[2].

У 2002 році Віра Строкова закінчила середню загальноосвітню школу і спробувала вступити до театрального вишу, але, зазнавши невдачі, влаштувалася працювати кухарем до піцерії, а також роздавала на вулицях різні рекламні листівки[2][3].

Друга спроба[2][3] у 2003 році виявилася успішною — Віра вступила на акторський факультет Театрального інституту імені Бориса Щукіна (художній керівник курсу — Павло Євгенович Любімцев), який закінчила у 2007 році[4].

Під час навчання Строкової на третьому курсі театрального інституту, у навчальній постановці «Рудольфіо» за твором Миколи Распутіна її побачив режисер Павло Сафонов і запросив на роль Соні Мармеладової у виставі «Сни Родіона Раскольникова» антрепризной компанії «Театральне товариство 814», очолюваної Олегом Меньшиковим. Ця роль стала для актриси дебютом на театральній сцені. В цьому ж 2006 році Віра Строкова почала грати у виставах Театру імені Моссовєта[5].

У 2007 році, відразу після закінчення інституту, була прийнята до трупи Театру імені Моссовєта, тоді ж вступила до стажерської групи Московського театру «Майстерня Петра Фоменка»[6][7].

У 2009 році отримала головну роль (Аліса) у виставі «Аліса в Задзеркаллі» за мотивами казок «Аліса у Дивокраї» та «Аліса в Задзеркаллі» Льюїса Керрола режисера Івана Поповськіи, прем'єра якого відбулася 19 червня 2010 року на сцені Московського театру «Майстерня Петра Фоменка»[8]. З початком репетицій, через неможливість поєднувати роботу в двох театрах, актрисі довелося покинути Театр імені Моссовєта[5].

З 2010 року Віра Строкова перебуває у складі трупи Московського театру «Майстерня Петра Фоменка»[6].

У кіно Віра Строкова потрапила також прямо з інституту, коли режисер Сергій Урсуляк подивився запис навчальних робіт і без проб взяв її на роль молодої дружини розвідника Ісаєва свого серіалу «Ісаєв», який вийшов на екрани у 2009 році[2][3].

У 2011 році актриса виконала свою першу головну кінороль (Віра) у музичної кінокомедії «Шапіто-шоу» режисера Сергія Лобана[7].

ТворчістьРедагувати

Театральні роботиРедагувати

«Театральне товариство 814» (Москва)Редагувати

  • 2006 — «Сни Родіона Раскольникова» за мотивами роману «Злочин і покарання» Федора Достоєвського (режисер — Павло Сафонов) — Софія (Соня) Семенівна Мармеладова, донька Семена Захаровича Мармеладова, титулярного радника

Театр імені МоссоветаРедагувати

  • «Чоловік, дружина і коханець» — Надійка
  • 2006 — «Мораль пані Дульської» за однойменною сатиричною комедією польського драматурга Габріелі Запольської (режисер-постановник — Павло Хомський) — Меля Дульська, донька пані і пана Дульських[9]
  • «Заручені» — Лючія

Московський театр «Майстерня Петра Фоменка»Редагувати

  • 2007 (по теперішній час) — «Війна та мир Початок роману» за романом «Війна і мир» Льва Толстого (постановка — Петро Фоменко; прем'єра — 7 лютого 2001 року) — Елен Курагіна / Наташа Ростова
  • 2009 (на даний час) — «Казка Арденського лісу», музичний спектакль за мотивами п'єси Вільяма Шекспіра «Як вам це сподобається» (автор і композитор — Юлій Кім, постановка — Петро Фоменко; прем'єра — 5 січня 2009 року) — Феба, пастушка
  • 2009 (на даний час) — «Улісс» за однойменним романом Джеймса Джойса (постановка та інсценізація — Євген Каменькович, режисер — Віра Камишнікова; прем'єра — 1 лютого 2009 року) — Марта / Діллі Дедал / Крихітка / Герті Макдауелл / Зоя
  • 2010 (по теперішній час) — «Рудий», музичний спектакль на вірші Бориса Рудого і музику Сергія Нікітіна (керівник постановки — Євген Каменькович, режисер — Юрій Буторін; прем'єра — 19 березня 2010 року) — провідниця / дехто Н. / ангел / дружина
  • 2010 (по теперішній час) — «Аліса в Задзеркаллі» за мотивами казок «Алісау Дивокраї» та «Аліса в Задзеркаллі» Льюїса Керрола (режисер — Іван Поповськи; прем'єра — 19 червня 2010 року) — Аліса[8]
  • 2012 (по теперішній час) — «Театральний роман» («Записки небіжчика») за однойменним романом Михайла Булгакова (автори вистави — Петро Фоменко, Кирило Пирогов; прем'єра — 10 квітня 2012 року) — друга розлучена дружина / Маргарита Петрівна Таврійська / Вешнякова / дама, яка втратила сумочку / Міссі
  • 2012 (по теперішній час) — «Дар» за однойменним романом Володимира Набокова (постановка та інсценізація — Євген Каменькович; прем'єра — 11 вересня 2012 року) — Олександра Яківна Чернишевська, сестра літератора Олександра
  • 2014 (по теперішній час) — «Фантазії Фарятьєва» за однойменною п'єсою Алли Соколової (режисер — Віра Камишнікова; прем'єра — 1 лютого 2014 року) — Люба
  • 2014 (по теперішній час) — «Руслан і Людмила» за однойменною поемою-казкою Олександра Пушкіна (керівник постановки — Євген Каменькович, режисура та інсценізація — Михайло Крилов; прем'єра — 15 березня 2014 року) — діва чарівного замку
  • 2015 (по теперішній час) — «Школа дружин» за однойменною п'єсою Мольєра (режисер — Михайло Крилов; прем'єра — 22 грудня 2015 року) — Агнеса, вихованка Арнольфа
  • 2016 (по теперішній час) — «Мамаша Кураж» за п'єсою «Матінка Кураж та її діти» Бертольта Брехта (постановка — Кирило Витоптов; прем'єра — 18 травня 2016 року) — Катрін Гаупт, німа донька Анни Фірлінг, на прізвисько «Матінка Кураж»

ФільмографіяРедагувати

  1. 2004 — Самара-містечко — епізод
  2. 2009 — Ісаєв (фільм «Пароль не потрібен») — Сашенька Гавриліна, журналістка, поетеса, молода дружина розвідника Ісаєва[2][3]
  3. 2009 — Росія 88 — Юля, сестра Олександра («Штика»)
  4. 2011 — Шапіто-шоу — Віра (головна роль)
  5. 2011 — Одкровення (серія № 14 «Парк») — Агата-Агата, дівчина зіткнулася на велосипеді з Олегом Листоком у парку
  6. 2012 — Одкровення. Реванш (всі серії) — Єва, борець за справедливість, месник-одинак (головна роль)
  7. 2013 — Ялинки 3 — Віка, засновниця гурту «Бумеранг добра»
  8. 2013 — Звичка розлучатися — Марія
  9. 2014 — Ялинки 1914 — дівчина-доброволець
  10. 2014 — Пошуки доказів — Віра, колишня дружина Артема Сергєєва, невістка генерала поліції
  11. 2015 — Мисливець за головами — Тася, напарниця Сані
  12. 2015 — Погляд з минулого — Марта Євгенівна Романова, молодий слідчий прокуратури, лейтенант поліції, донька судді Євгена Павловича Романова (головна роль)
  13. 2015 — Леді зникають опівночі — Софія Петрівна Кузнецова (Соня, «Патісон»), фахівець з реклами (головна роль)
  14. 2016 — Наречена з Москви — Альона Забєліна, вчителька фізкультури, донька Ангеліни (головна роль)

Громадська позиціяРедагувати

Віра Строкова свідомо порушила державний кордон України з метою проникнення до окупованого Росією Криму. Вона брала участь у незаконній гастрольній діяльності територією окупованого Росією Криму. Зокрема, 28 травня 2016 року перебувала у місті Севастополь, беручи участь у спектаклі «Школа дружин» на сцені Драматичного театру Чорноморського флоту імені Б. А. Лавреньова[10].

ПриміткиРедагувати

  1. Строкова Вера Сергеевна / Строкова Віра Сергіївна / Strokova Vera Sergeevna(рос.)
  2. а б в г д Юлія Єлісєєва. Дружина Ісаєва: «Побачивши чоловіка, в обморок не впала!». — Актриса Віра Строкова розповідає про свою роботу в серіалі «Ісаєв». Журнал «Телесемь» // telesem.ru (28 жовтня 2009 року)
  3. а б в г Валентина Пескова (2009-10-28). Вера Строкова: «С Даниилом Страховым мне повезло». Журнал «МК-Бульвар». // womanhit.ru. Процитовано 2015-11-21. 
  4. Акторський факультет. Галерея випускників. 2000-е роки. Офіційний сайт Театрального інституту імені Бориса Щукіна // htvs.ru
  5. а б Светлана Бердичевская (2011-05). Вера Строкова: «Мне в кино не так комфортно, как в театре». Журнал «Городские кассы», май 2011 года. Официальный сайт Московского театра «Мастерская Петра Фоменко» // fomenko.theatre.ru. Процитовано 2015-11-21. 
  6. а б Актёры театра. Вера Строкова. Биография, спектакли, фильмография, фотогалерея, пресса, видеотека. Официальный сайт Московского театра «Мастерская Петра Фоменко» // fomenko.theatre.ru. Процитовано 2017-07-29. 
  7. а б Никита Карцев (2012-01-25). Вселенная «Шапито-шоу». — Кто есть кто в самом необычном российском фильме 2012 года. Газета «Московский комсомолец» // mk.ru. Процитовано 2015-11-21. 
  8. а б Виставу «Аліса в Задзеркаллі». Режисер — Іван Поповськи. Прем'єра — 19 червня 2010 року. Офіційний сайт Московського театру «Майстерня Петра Фоменко» // fomenko.theatre.ru
  9. Вистава «Мораль пані Дульської». Театр імені Мосради. Преса про виставу. Сайт «Театральний доглядач» // smotr.ru (березень 2006 року)
  10. 28.05.2016 В Севастополе начались гастроли московского театра «Мастерская Петра Фоменко»(рос.)

ПосиланняРедагувати