Матінка Кураж та її діти

п'єса Бертольта Брехта

«Матінка Кураж та її діти» (нім. Mutter Courage und ihre Kinder) — п'єса німецького поета і драматурга Бертольта Брехта. Твір має підзаголовок «Хроніка часів Тридцятилітньої війни». П'єса є практичним втіленням теоретичних принципів «епічного театру».

Матінка Кураж та її діти
нім. Mutter Courage und ihre Kinder
Bundesarchiv Bild 183-T0927-019, Berliner Ensemble, Probe Mutter Courage.jpg
Жанр Епічний театр і драма
Автор Бертольт Брехт
Мова німецька
Опубліковано 1941

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

Історія створення п'єсиРедагувати

П'єса написана у 1938—1939 роках і була задумана як антивоєнна п'єса. Працюючи над п'єсою Бертольт Брехт уявляв, як зі сцен великих міст пролунає попередження про загрози, які принесе війна.

«Вистави, про які я мріяв — не відбулися. Письменники ж не можуть писати з такою швидкістю, з якою уряди розв'язують війни: адже для того, щоб творити, Потрібно думати. Театри надто швидко потрапили під владу великих розбійників. „Матінка Кураж та її діти“ — спізнилася».[1]

В основі п'єси лежить повість німецького письменника XVII ст. Г. Ґріммельсгаузена «Життєпис пройдисвітки і бродяги Кураж» (нем. Ausführliche und wunderseltsame Lebensbeschreibung der Erzbetrügerin und Landstörzerin Courage) (1670 р.).

СюжетРедагувати

Дія п'єси відбувається в Європі під час Тридцятирічної війни (1618—1648 рр.). П'єса складається з 12 сцен, які описують окремі епізоди з життя маркітантки другого фінського полку. Матінка Кураж не має жодних ілюзій щодо війни і ставиться до неї як до способу збагачення. Бажаючи прожити війною, матінка Кураж врешті платить високу ціну. Спочатку гинуть два її сини, потім — дочка Катрін. Попрощавшись з мертвою дочкою, матінка Кураж нічого не змінює у своєму житті та знову йде услід за солдатами на війну.

Дійові особиРедагувати

  • Матінка Кураж
  • Катрін, її німа дочка
  • Ейліф, старший син
  • Швейцеркас, менший син
  • Вербувальник
  • Фельдфебель
  • Кухар
  • Командувач
  • Військовий священик
  • Інтендант
  • Іветта
  • Потьє
  • Чоловік з пов´язкою. Інший фельдфебель
  • Старий полковник. Писар
  • Молодий солдат. Літній солдат. Селянин. Селянка. Юнак
  • Стара жінка
  • Інший селянин
  • Інша селянка
  • Хлопець
  • Прапорщик
  • Солдати
  • Голос

Театральні постановкиРедагувати

  • Прем'єра п'єси відбулась 19 квітня 1941 року в театрі «Шаушпільхауз» (Цюрих). Першою виконавицею головної ролі в п’єсі Брехта «Матінка Кураж та її діти» стала німецька актриса Тереза Ґізе.
  • У січні 1949 року відбулася прем’єра п’єси в новій редакції Брехта в театрі «Берлінер ансамбль» в Берліні. Це була спільна постановка автора з Ерихом Енгелем. Головну роль виконувала Гелена Вайгель, дружина Брехта. Вистава була показана на багатьох сценах Німеччини та світу. Після смерті Б. Брехта у 1956 р, легендарний спектакль був зафільмований. Багато років запис вистави «Матінка Кураж та її діти» вважався втраченим. Тільки у 2020 році, під час всесвітнього карантину, на сайті «Berliner Ensemble» було оприлюднено віднайдений запис.
Постановки на українській сцені

ЕкранізаціяРедагувати

  • 1955 — «Матінка Кураж та її діти»; реж. Вольфганг Штаудте (Швеція — Німеччина)
  • 1961 — «Матінка Кураж та її діти»; реж. Петер Палич, Манфред Векверт (Німеччина)
  • 1965 — «Матінка Кураж та її діти. Хроніка часів Тридцятилітньої війни»; реж. Гаррі Буквиця (Німеччина)
  • 1969 — «Матінка Кураж та її діти»; реж. Джо Дуа, Берт Штруйс (Бельгія)
  • 1985 — «Дороги Анни Фірлінг»; реж. Сергій Колосов (СРСР)

ДжерелаРедагувати

  1. Hans Bunge. Brecht im zweiten Weltkrieg // Neue Deutsche Literatur. — 1962. — Вип. 3. — С. 46 — 47.
  2. Брехт Б. П'єси . — К.: Либідь, 2001. — 234 с.
  3. Літературознавчий словник-довідник / [Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін.]. — К. : ВЦ"Академія",1997.— 752 с.
  4. Бертольт Брехт. Копійчаний роман. Матінка Кураж та її діти. Кавказьке крейдяне коло. — К.: Дніпро, 1973. — С.351 — 431.
  5. Антонов Р. Тернистий шлях «Матінки Кураж» // Зарубіжна література. — 2006. — № 7 — 8. — С. 6 — 7.

ПриміткиРедагувати

  1. Leyko, Malgorzata. Der gewollte und der ungewollte Brecht. Polnisch-deutsche Theaterbeziehungen seit dem Zweiten Weltkrieg. Berlin, Boston: DE GRUYTER. ISBN 9783110913095. 
  2. Сергій ВИННИЧЕНКО (2 червня 2014). «Кураж» — скажи мені мовчки (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2021-5-31. 
  3. Кураж. 
  4. Сергій ВИННИЧЕНКО (1 квітня 2020). Куражний «Кураж» (ua). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2021-5-31.