Відкрити головне меню

Страшке́вич Володи́мир Миха́йлович (1875, Вишевичі, Київська губернія, Російська імперія — 1962[1], Вінниця) — український письменник, громадський діяч, член Старої Громади, письменник і мовознавець (лексикограф), архівіст, педагог.

Володимир Михайлович Страшкевич
Страшкевич В.jpg
Народився 1875(1875)
Вишевичі, Київська губернія, Російська імперія
Помер 1962(1962)
Вінниця, УРСР
Діяльність письменник, мовознавець
Alma mater КНУ імені Тараса Шевченка
Сфера інтересів Мовознавство
Науковий ступінь Кандидат філологічних наук

БіографіяРедагувати

Працював у видавництві «Вік», за УНР віце-директор департаменту Міністерства Віроісповідань. 1905 за інціативи В. М. Страшкевича та інших була утворена Всеукраїнська учительська спілка (ВУУС) — професійна українська організація вчителів і діячів народної освіти. З 1926 голова Секції ділової мови при Соціально-економічному відділі Інституту Української Наукової Мови; разом з М. Дорошенком і М. Станиславським співавтор нормативного російсько-українського «Словника ділової мови. Термінологія та фразеологія» (1930; близько 15 000 російських термінів і фразеологізмів). «Словник…» сприяв уодностайненню української ділової термінології, поєднуючи галицько-буковинські й східно-українські тенденції розвитку. Друкувався у «ЛНВ» і в низці київських журналів та газет переважно під псевдонімом В. Поточний. Засуджений у справі Спілки визволення України. Засуджений на висилку з України на 3 роки без позбавлення прав. Покарання відбував у Воронежі, де викладав латину.

З 1944 р. — викладач української та латинської мов у Вінницькому педінституті. Кандидат філологічних наук — дисертація «Проблема викладання класичної лексики (семантика і словотвір)» (1951). Працював над монографією «Лексичні елементи індоєвропейської мови-основи у словниковому складі сучасної української мови».

Реабілітований 1989 р.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати