Стратієвський Натан Борисович
Натан Борисович Стратієвський (22 грудня 1920 — 25 серпня 2003) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, начальник зв'язку авіаційної ескадрильї 96-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку 301-ї бомбардувальної авіаційної дивізії (16-а повітряна армія), гвардії лейтенант[1]. Герой Радянського Союзу (1945).
| Натан Борисович Стратієвський | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народження |
22 грудня 1920 Одеса | |||||||||
| Смерть |
25 серпня 2003 (82 роки) Москва | |||||||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | |||||||||
| Країна |
 СРСР Росія | |||||||||
| Приналежність |
 Радянська армія | |||||||||
| Вид збройних сил |
 ВПС СРСР | |||||||||
| Рід військ |
 бомбардувальна авіація | |||||||||
| Освіта | Військовий університет Міністерства оборони Російської Федераціїd | |||||||||
| Роки служби | 1939–1956 | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Звання |
 Капітан авіації | |||||||||
| Формування |
99-й бап 96-й гв. бап | |||||||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Життєпис ред.
Народився 22 грудня 1920 року в місті Одесі в родині робітника. Єврей. У 1922 році разом з батьками переїхав до Москви. Закінчив залізничну школу на станції Любліно (Москва) і один курс Московського електромеханічного інституту інженерів залізничного транспорту.
До лав РСЧА призваний Дзержинським РВК Москви 1939 року. Закінчив школу молодших авіаційних спеціалістів у 1940 році.
Учасник німецько-радянської війни з 24 червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Сталінградському, Донському, Центральному і 1-у Білоруському фронтах. Член ВКП(б) з 1942 року.
До 1 листопада 1941 року стрілець-радист 99-го бомбардувального авіаційного полку сержант Н. Б. Стратієвський здійснив 69 бойових вильотів, вистріляв по ворогові понад 6 тисяч патронів, скинув 56 тисяч листівок.[2]
З лютого 1942 роу й до кінця війни перебував флагманським стрільцем-радистом в екіпажі командира ескадрильї Героя Радянського Союзу гвардії майора О. П. Смирнова.
Всього за роки війни здійснив 238 вдалих бойових вильотів, з них 83 — на повітряну розвідку. Брав участь у 67 повітряних боях, в яких збив особисто 5 і в складі групи — 5 літаків супротивника, ще 7 літаків було знищено кулеметним вогнем під час штурмовки ворожих аеродромів.
Після закінчення війни продовжив військову службу. У 1949 році закінчив Військовий інститут іноземних мов. Викладав англійську мову в Харківському військовому авіаційному училищі штурманів. З 1956 року капітан Н. Б. Стратієвський — у запасі.
Мешкав у Москві. Працював директором Курсів іноземних мов № 2 при Мосміськвиконкомі, позаштатним перекладачем у Військовому видавництві технічної літератури. Вів значну громадську роботу. Помер 25 серпня 2003 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.
Нагороди ред.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цбому відвагу і героїзм», гвардії лейтенантові Стратієвському Натану Борисовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5365).
Також був нагороджений орденами Червоного Прапора (09.12.1941), Вітчизняної війни 1-го (11.03.1985) та 2-го (14.02.1943) ступенів, двома орденами Червоної Зірки (06.11.1941, …) і медалями.
Література ред.
- «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 258–261.
Примітки ред.
- ↑ Військове звання вказане на момент присвоєння звання Героя Радянського Союзу.
- ↑ «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Червоної Зірки. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 25 вересня 2015.