Стоян Венев
Стоян Венев (болг. Стоян Венев / Stoyan Venev; 21 вересня 1904, село Скриняно Кюстендильської області, Болгарія — 20 березня 1989, Софія, Болгарія) — болгарський графік, жанровий живописець, що звертався до селянських тем. У сільських сценах, повних грубуватого, життєрадісного гумору в живописі та графіці Венева глядачеві відкриваються традиції національної культури. Його графіка, що стилістично спиралася на народні мотиви, зіграла важливу роль у розвитку цього жанру мистецтва в Болгарії.
| Стоян Венев | ||||
|---|---|---|---|---|
| При народженні | болг. Стоян Венев Илиев | |||
| Народження |
21 вересня 1904 село Скриняно, Кюстендильська область, Болгарія | |||
| Смерть | 20 березня 1989 (84 роки) | |||
| Софія, Болгарія | ||||
| Країна | Болгарія | |||
| Жанр | художник, графік, живописець, ілюстратор, гравер | |||
| Навчання | Болгарська академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок |
експресіонізм примітивізм | |||
|
| ||||
 Стоян Венев у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Стоян Венев народився 21 вересня 1903 у невеличкому селі Скриняно Кюстендильської області, на південному заході Болгарії. Навчався в Софійській Академії мистецтв.
У 20-ті — 30-ті роки разом з такими художниками, як Ілля Петров, Олександр Жендов, Ілля Бешков, розвиваючи антимонархічні і антифашистські теми, Стоян Венев сформувався як майстер сатиричної графіки.
З другої половини 30-х років Венев малює і пише, головним чином, повні гумору картинки з селянського життя («Веселий рік», 1957, Національна художня галерея, Софія), святково-яскраві і матеріальні по живопису, з узагальненим трактуванням приосадкуватих фігур, музичною ритмічністю композиції. Ряд пізніх картин Венева відрізняються драматизмом [1] .
Визнання ред.
Димитрівської премії. Димитрівська премія - щорічно присуджується окремим особам або колективам Болгарії за видатні досягнення в галузі літератури, мистецтва, науки, винахідництва. Заснована в 1949 році.
Мис Венев в Антарктиці названий на честь Стояна Венева.
Творчість ред.
- „Прощаване“ – 1952 г.
- „Весела година“ – 1958 г.
- „Септемврийски нощи“ – 1962 г.
- „Хайдути“ – 1966 г.
- „Песен за юнака“ – 1967 г.
Література ред.
- Енциклопедичен речник КЮСТЕНДИЛ А-Я, София, 1988 г., изд.БАН., с.104 – 106;
- Дончева, Румяна, „Книжната илюстрация на кюстендилския художник Стоян Венев“. – В: Известия на Исторически музей, Кюстендил, т. XVI, Велико Търново, 2010, с. 405 – 411.
Посилання ред.
- Картини на Стоян Венев в галерия „Виктория“
- Карикатури на Стоян Венев в галерия „Ракурси“
- Димитър Аврамов, „Стоян Венев – самобитен художник на примитивното българско село“, „Портал за култура, изкуство и общество“, 21 септември 2014
- Людмила Първанова, „Майстора спасил Стоян Венев от бой“, в-к „Стандарт“, 21 ноември 2004
- Людмила Габровска, „Стоян Венев зарязва парламента заради четките“, в-к „Новинар“, 20 ноември 2004
- Еротичні малюнки С. Венева(болг.)
- Поштова марка з репродукцією картини С. Венева
- Artnet.com
- Корифеї болгарського мистецтва Ліворуч графік Ілія Бешков, далі скульптор Андрій Ніколов, в центрі живописець і графік Стоян Венев, і праворуч живописець Володимир Димитров-Майстора.
Примітки ред.