Відкрити головне меню

Стояновський Степан Васильович

український радянський вчений в галузі ветеринарної медицини.

Стояновський Степан Васильович
Народився 6 січня 1922(1922-01-06)
Кобиловолоки
Помер 30 квітня 2000(2000-04-30) (78 років)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Польща Польща УРСРУкраїна Україна
Діяльність педагог
Alma mater Львівський зооветінститут
Посада ректор Львівського зооветеринарного інституту
Вчене звання доктор біологічних наук
Науковий ступінь професор
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»

Степа́н Васи́льович Стояно́вський (6 січня 1922, Кобиловолоки, нині Теребовлянського району Тернопільської області — 30 квітня 2000) — український радянський вчений в галузі ветеринарної медицини. Ректор Львівського зооветеринарного інституту (тепер Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького).

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 6 січня 1922 року в селі Кобиловолоки Теребовлянського району на Тернопільщині. Навчався у Чортківській гімназії, Віденському медінституті. 1950 року закінчив Львівський зооветінститут.

Український вчений в галузі фізіології сільськогосподарських тварин, доктор біологічних наук — 1965 , професор — 1966, заслужений діяч науки УРСР — 1982.

Ректор Львівського зооветеринарного інституту з 1965 року, вишу професор Стояновський присвятив понад 50 років свого життя.

Наукові праці присвячені особливостям обміну речовин та енергії в різних вікових і продуктивних груп сільськогосподарських тварин та фізіологічним основам технології виробництва молока і м'яса.

Більше двох десятиліть був членом центральної ради фізіологів України та міжнародного фізіологічного товариства. Брав активну участь у політичному, громадському і культурному житті, був членом Української і Міжнародної Ради миру. Понад 25 років очолював Львівську обласну Раду миру.

Помер 30 квітня 2000 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 82.[1]

ДоробокРедагувати

Професор Стояновський — автор понад 300 наукових праць, кількох монографій, багатьох підручників і посібників. Підготував 41 кандидата наук, 5 докторів наук. 10 кандидатів наук згодом захистили докторські дисертації під керівництвом інших науковців. Одержав три авторські свідоцтва про наукові відкриття.

НагородиРедагувати

  • Орден Трудового Червоного Прапора,
  • Орден «Знак Пошани»,
  • медалі.

ПриміткиРедагувати

  1. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 447. — ISBN 966-8955-00-5.

ДжерелаРедагувати