Біг на 3000 метрів з перешкодами

(Перенаправлено з Стиплчез)

Біг на 3000 метрів з перешкодами — бігова дисципліна легкоатлетичних змагань, в якій спортсмени проходять дистанцію в 3 тисячі метрів, долаючи спеціально встановлені широкі й високі бар'єри й перестрибуючи ями з водою. Біг з перешкодами називають також стипль-чезом за аналогією з видом кінних перегонів. Початкове значення назви — перегони, в яких орієнтиром слугує церковний шпиль. Крім класичного бігу з перешкодами на 3000 метрів, проводяться також аналогічні перегони на інші дистанції: 2000 метрів, дві милі, милю тощо.

Легка атлетика
Біг на 3000 метрів з перешкодами
Steeplechase by Augustas Didzgalvis.jpg
Біг на 3000 метрів з перешкодами на чемпіонаті Литви з легкої атлетики у 2014 році.
Умови проведення
Місце просто неба
Рекорди (чоловіки)
світу Саїф Саїд Шахін
Катар Катар
7:53,63 (2004)
Європи Маєдін Мекіссі-Бенаббад
Франція Франція
8:00,09 (2013)
України Андрій Попеляєв
8:21,75 (1984)
Рекорди (жінки)
світу Беатріс Чепкоеч
Кенія Кенія
8:44,32 (2018)
Європи Гульнара Самітова-Галкіна
Росія Росія
8:58,81 (2008)
України Валентина Жудіна
9:27,26 (2008)
3000 steeple final Berlin 2009.jpg
Звичні розміри перешкод

Біг на 3000 метрів з перешкодами входить до програми Олімпійських ігор з 1920 року для чоловіків та 2008 року для жінок, а також до програми всіх важливих легкоатлетичних змагань, зокрема чемпіонатів світу.

Рекорд світу утримує катарець Саїф Саїд Шахін. Він становить 7.53,63 і зафіксований у 2004 році. Олімпійський рекорд 8.03,28 встановив кенієць Консеслус Кіпруто на Іграх у Ріо-де-Жанейро.

Рекорд світу серед жінок належить кенійці Беатріс Чепкоеч — 8.44,32 (2018). Олімпійський рекорд 8:58,81 встановила росіянка Гульнара Самітова-Галкіна на Пекінській Олімпіаді у 2008 році.

ПравилаРедагувати

Біг на 3000 метрів з перешкодами ведеться на спеціально облаштованій дистанції. При цьому перешкода (яма з водою) виноситься на спеціальний віраж, тому старт дистанції дається з окремої відмітки, яка відрізняється від відмітки старту звичайного бігу на 3000 метрів. Дистанція містить подолання в 35 перешкод (включаючи 7 ям з водою), по 5 на кожному колі.

Висота бар'єрів для чоловіків — 914 мм, для жінок 762 мм. Довжина ями з водою, що встановлюється одразу ж після бар'єру, приблизно 3,90 м, її глибина поблизу бар'єру 70 см, і далі вона поступово зменшується до нуля. На колі встановлено перешкоди та одну яму з водою. На дистанції 3000 метрів бігун повинен подолати 28 звичайних бар'єрів та 7 ям з водою. Правила змагань не зазначають способу долання перешкод, тому спортсмени часто ступають на бар'єр.

ТактикаРедагувати

Спортсмен повинен розподілити сили за тими самими принципами, що й на середніх дистанціях, але з урахуванням того, що потрібно зберегти резерви на подолання перешкод. В залежності від особистих властивостей підготовки спортсмен може долати перешкоду «бар'єрним кроком», тобто не торкаючись бар'єру (швидше, проте більш енергозатратне), або наступаючи на бар'єр.

ІсторіяРедагувати

Як і багато бігових дисциплін, стипль-чез походить з Англії. До середини XIX століття відносять перші офіційно зареєстровані результати в дисципліні 2 милі (3218 метрів) кросом з перешкодами серед студентів університету Оксфорда.

В програму Олімпійських ігор біг на 3000 метрів з перешкодами було вперше включено в 1920 році. до 1960-х років в цій дисципліні домінували європейські бігуни. З 1970-х по теперішній час лідерство захопили спортсмени з Африки. В програму чемпіонату світу біг на 3000 метрів з перешкодами серед жінок було включено у 2005 році. А на Олімпійських іграх в Пекіні у 2008 році жінки вперше розіграли між собою олімпійські нагороди в цій дисципліні.

Цікаві фактиРедагувати

Бігуни в стипль-чезі використовують спеціальні шиповки, які відрізняються від бігового взуття в інших видах спорту. Вони влаштовані так, щоб випускати воду після подолання водяної перешкоди.

Чільна десятка атлетівРедагувати

ЧоловікиРедагувати

Станом на липень 2021

Місце Час Спортсмен Країна Дата Місце
1. 7:53,63 Саїф Саїд Шахін   Катар 03 вересня 2004 Брюссель
2. 7:53,64 Брімін Кіпруто   Кенія 22 липня 2011 Монако
3. 7:54,31 Пол Кіпсіеле Коеч   Кенія 31 травня 2012 Рим
4. 7:55,28 Ібрагім Буламі   Марокко 24 серпня 2001 Брюссель
5. 7:55,72 Бернард Бармасай   Кенія 24 серпня 1997 Кельн
6. 7:55,76 Єзекіїль Кембой   Кенія 22 липня 2011 Монако
7. 7:56,16 Мозес Кіптануї   Кенія 24 серпня 1997 Кельн
8. 7:56,81 Річард Матілонґ   Кенія 11 травня 2012 Доха
9. 7:57,29 Рубен Косгей   Кенія 24 серпня 2001 Брюссель
10. 7:58,15 Суф'ян ель Баккалі   Марокко 20 липня 2018 Монако

ЖінкиРедагувати

Станом на серпень 2021

Місце Час Спортсменка Країна Дата Місце
1. 8:44,32 Беатріс Чепкоеч   Кенія 20 липня 2018 Монако
2. 8:52,78 Рут Джебет   Бахрейн 27 серпня 2016 Париж
3. 8:58,78 Целліфін Чесполь   Кенія 26 травня 2017 Юджин
4. 8:58,81 Гульнара Самітова-Галкіна   Росія 17 серпня 2008 Пекін
5. 8:59,62 Нора Джеруто   Кенія 31 серпня 2018 Брюссель
6. 9:00,01 Гівін Кієнг   Кенія 28 травня 2016 Юджин
7. 9:00,85 Кортні Фрірікс   США 20 липня 2018 Монако
8. 9:01,45 Перут Чемутай   Уганда 04 серпня 2021 Токіо
9. 9:02,35 Емма Коберн   США 30 вересня 2019 Доха
10. 9:02,52 Мекідес Абебе   Ефіопія 28 травня 2021 Доха

Олімпійські чемпіониРедагувати

ЧоловікиРедагувати

Дисципліни Золото Срібло Бронза
Антверпен 1920   Персі Годж (GBR)   Патрік Флінн (USA)   Ернесто Амброзіні (ITA)
Париж 1924   Вілле Рітола (FIN)   Еліас Кац (FIN)   Поль Бонтан (FRA)
Амстердам 1924   Тойво Лоукола (FIN)   Пааво Нурмі (FIN)   Ове Андресен (FIN)
Лос-Анджелес 1932   Вольмарі Ісо-Голло (FIN)   Томас Евенсон (GBR)   Джо Маккласкі (USA)
Берлін 1936   Вольмарі Ісо-Голло (FIN)   Калле Туомінен (FIN)   Альфред Домперт (GER)
Лондон 1948   Торе Шестранд (SWE)   Ерік Елсетер (SWE)   Готе Гагстрем (SWE)
Гельсінкі 1952   Горас Ашенфельтер (USA)   Володимир Казанцев (URS)   Джон Діслі (GBR)
Мельбурн 1956   Кріс Брашер (GBR)   Шандор Рожньої (HUN)   Ернст Лансен (NOR)
Рим 1960   Здзіслав Кшишков'як (POL)   Микола Соколов (URS)   Семен Ржищин (URS)
Токіо 1964   Гастон Рулантс (BEL)   Моріс Герріотт (GBR)   Іван Бєляєв (URS)
Мехіко 1968   Амос Бівот (KEN)   Бенджамін Коґо (KEN)   Джордж Янг (USA)
Мюнхен 1972   Кіпчоге Кейно (KEN)   Бен Джипчо (KEN)   Таріо Кантанен (FIN)
Монреаль 1976   Андерс Гердеруд (SWE)   Броніслав Малиновський (POL)   Франк Баумгартль (GDR)
Москва 1980   Броніслав Малиновський (POL)   Фільберт Байї (TAN)   Ешету Тура (ETH)
Лос-Анджелес 1984   Джуліус Корір (KEN)   Жозеф Мамуд (FRA)   Браян Дімер (USA)
Сеул 1988   Джуліус Каріукі (KEN)   Петер Коеч (KEN)   Марк Роуленд (GBR)
Барселона 1992   Меттью Бірір (KEN)   Патрік Санг (KEN)   Вільям Мутвол (KEN)
Атланта 1996   Джозеф Кетер (KEN)   Мозес Кіптануї (KEN)   Алессандро Ламбрускіні (ITA)
Сідней 2000   Рубен Косгей (KEN)   Вілсон Бойт Кіпкетер (KEN)   Алі Еззіне (MAR)
Афіни 2004   Єзекіїль Кембой (KEN)   Брімін Кіпруто (KEN)   Пол Кіпсілі Коеч (KEN)
Пекін 2008   Брімін Кіпруто (KEN)   Маєдін Мекіссі-Бенаббад (FRA)   Річард Матілонґ (KEN)
Лондон 2012   Єзекіїль Кембой (KEN)   Маєдін Мекіссі-Бенаббад (FRA)   Абель Мутаї (KEN)
Ріо-де-Жанейро 2016   Консеслус Кіпруто (KEN)   Еван Джагер (USA)   Маєдін Мекіссі-Бенаббад (FRA)
Токіо 2020   Суф'ян ель Баккалі (MAR)   Ламеча Гірма (ETH)   Бенджамін Кіген (KEN)

ЖінкиРедагувати

Дисципліни Золото Срібло Бронза
Пекін 2008   Гульнара Самітова-Галкіна (RUS)   Юніс Джепкорір (KEN)   Катерина Волкова (RUS)
Лондон 2012   Габіба Грібі (TUN)   Софія Ассефа (ETH)   Мілка Чемос Чейва (KEN)
Ріо-де-Жанейро 2016   Рут Джебет (BRN)   Гівін Кієнг (KEN)   Емма Коберн (USA)
Токіо 2020   Перут Чемутай (UGA)   Кортні Фрерікс (USA)   Гівін Кієнг (KEN)