Відкрити головне меню

Стефан Август Лот (пол. Stefan August Loth; нар. 28 березня 1896, Ґродзець, Німецька імперіяпом. 16 липня 1963, околиці Гдині[1], Польща) — польський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника у варшавській «Полонії», брат Яна, дипломований підполковник Війська Польського.

Стефан Август Лот
Stefan August Loth
Stefan Loth.jpg
Народження 28 травня 1896(1896-05-28)
Ґродзець, Ґміна Ґродзець, Конінський повіт, Великопольське воєводство, Польща
Смерть 16 липня 1936(1936-07-16) (40 років)
Гдиня, Польща
Поховання Лютеранський цвинтар Варшави[d]
Країна Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Вид збройних сил сухопутні
Рід військ піхота
Звання підполковник
Формування цісарська та королівська
армія
,
Військо Польське
Командування командир батальйону піхоти
Війни / битви Перша світова війна,
Польсько-радянська війна
Стефан Лот у Вікісховищі?
Ф
Стефан Лот
Stefan Loth Marian Strzelecki.jpg
Особові дані
Повне ім'я Стефан Август Лот
Народження 28 березня 1896(1896-03-28)
  Ґродзець, Німецька імперія
Смерть 16 липня 1936(1936-07-16) (40 років)
  околиці Гдині, Польща
Зріст 178 см
Громадянство Польща Польща
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1909
1911—1913
Civil ensign of Austria-Hungary (1869-1918).svg «Варшовія»
Civil ensign of Austria-Hungary (1869-1918).svg «Полонія» (В)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1913 Civil ensign of Austria-Hungary (1869-1918).svg «Корона» (В) ? (?)
1914 Civil ensign of Austria-Hungary (1869-1918).svg «Полонія» (В) ? (?)
1918 Civil ensign of Austria-Hungary (1869-1918).svg «Корона» (В) ? (?)
1918—1929 Польща «Полонія» (В) 55 (5)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1926 Польща Польща 1 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1929—1931 Польща Польща

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Військова службаРедагувати

Учасник польсько-радянської війни. З 1 червня 1919 року служив у званні старшини, а з травня 1922 року був підвищений до капітана. Служив у 36-у піхотному полку Академії Легії у Варшаві. 2 квітня 1929 року був підвищений до звання майора, а з 1-о січня 1929 року став офіцером у 69-у в корпусі піхоти[2]. У період з 5 січня 1931 року[3] до 1 листопада 1932 року був слухачем 11-го звичайного курсу у Вищій військовій школі у Варшаві. Після завершення навчання отримав диплом кваліфікованого офіцера й призначення в командування 28-ї піхотної дивізії у Варшаві на посаду начальника штабу[4]. Влітку 1934 року він переведений до Генеральної інспекції Збройних Сил на посаду 2-го офіцера штабу армійського генерала генерала Гюстава Орлич-Дрешера[5][6]. 1 січня 1936 року був підвищений до старшого підполковника і на 50-е місці в корпусі офіцерів піхоти. Помер 16 липня 1936 року в авіакатастрофі літака RWD-9 в Гданській затоці поблизу Гдині-Орлово разом з генералом Орлич-Дрешером і капітан-пілотом Александром Лагєвським.

Спільні військові похоронні церемонії відбулися в Гдині 20 липня 1936 року[7]. 21 липня 1936 року Стефан Лот був похований на Євангельсько-Аугсбургському кладовищі у Варшаві[8][9].

Чоловік Ванди Кваснєвської та батько Ганни Лот.

Спортивна кар'єраРедагувати

Був гравцем варшавської «Корони», однак майже всю свою кар'єру провів у варшавській «Полонії». У цьому клубі виступав протягом 10 років (1919—1929). Двічі ставав віце-емпіоном Польщі (1921, 1926). Протягом багатьох років був капітаном команди. У збірній Польщі зіграв один матч, 4 липня 1926 року проти Естонії. Проте ще за п'ять років до цього був викликаний до складу національної збірної, разом з іншими гравцями готувався до першого міжнародного матчу польської збірної (проти Угорщини). 18 грудня 1921 року просидів увесь матч на лаві для запасних, разом зі своїм молодшим братом.

По завершенні кар'єри футболіста став тренером національної збірної. На цій посаді замінив Тадеуша Кухара. Свої обов'язки виконував протягом двох років — під керівництвом Лота збірна виступала з другої половини 1929 року до осені 1931 року. Значна частина зіграних матчів мала неофіційний статус, поляки грали з аматорськими збірними Угорщини та Чехословаччини. Замінив Стефана Юзеф Калужа. Протягом роботи Калужі в збірній двічі виконував обов'язки головного тренера — проти Латвії (1932, 1934) та Румунії.

Ордени та відзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 2 z 11 listopada 1936 roku.
  2. Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 8 z 3 kwietnia 1929 roku, s. 106.
  3. Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 1 z 28 stycznia 1931 roku, s. 3, 6.
  4. Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 13 z 09.12.1932 r.
  5. Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 11 z 07.06.1934 r.
  6. Lista starszeństwa oficerów zawodowych piechoty. 5 czerwiec 1935. Dodatek bezpłatny dla prenumeratorów „Przeglądu Piechoty”, Warszawa 1935, s. 26.
  7. Pogrzeb śp. gen. Orlicz-Dreszera. Gazeta Lwowska. Nr 164 z 21 lipca 1936 (strony 1). 
  8. Zwłoki ś. p. gen. Orlicz-Dreszera spoczną na cmentarzu na Oksywiu. Gazeta Lwowska. Nr 163 z 19 lipca 1936 (strony 1). 
  9. Pogrzeb ś. p. ppłk. Lotha. Gazeta Lwowska. Nr 166 z 23 lipca 1936 (strony 3). 
  10. Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 13 z 2 kwietnia 1921 roku, poz. 410.
  11. M.P. 1934 nr 6 poz. 12
  12. Dziennik Personalny Ministerstwa Spraw Wojskowych Nr 43 z 27 grudnia 1921 roku, poz. 1932.
  13. M.P. 1936 nr 166 poz. 305
  14. Odznaczenie ś. p. gen. Orlicz-Dreszera. Gazeta Lwowska (strony 1). Nr 164 z 21 lipca 1936. 
  15. а б в на основі фотографії

ЛітератураРедагувати

  • Dzienniki Personalne Ministerstwa Spraw Wojskowych.
  • Roczniki Oficerskie 1923, 1924, 1928 i 1932.
  • Andrzej Gowarzewski, Polonia, Warszawianka, Gwardia, prawdziwa historia trzech klubów. Wydawnictwo GiA, Katowice 2003 (7. część cyklu Kolekcja Klubów)
  • Stefan Pomarański, Zarys historii wojennej 36-go Pułku Piechoty Legii Akademickiej, Zakłady Graficzne "Polska Zjednoczona", Warszawa 1930.
  • Andrzej Gowarzewski: Mistrzostwa Polski. Ludzie (1918-1939). 100 lat prawdziwej historii (1), Wydawnictwo GiA, Katowice 2017

ПосиланняРедагувати