Стебниця
село в Житомирській області, Україна
Сте́бниця (колишня назва Єкатерингоф[1]) — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Хорошівської селищної громади. Населення становить 54 особи.
| село Стебниця | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Хорошівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040570490052707 |
| Основні дані | |
| Населення | 54 |
| Площа | 6,072 км² |
| Густота населення | 8,89 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12115 |
| Телефонний код | +380 4145 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°42′09″ пн. ш. 28°30′29″ сх. д. / 50.70250° пн. ш. 28.50806° сх. д.Координати: 50°42′09″ пн. ш. 28°30′29″ сх. д. / 50.70250° пн. ш. 28.50806° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12115, Житомирська обл., Хорошівський р-н, с. Радичі, вул. Лесі Українки |
| Карта | |
  Стебниця | |
 Стебниця | |
| Мапа | |
| |
Історія ред.
На мапі 1911—1912 років населений пункт позначений як колонія Стебниця з 27 дворами[2].
Населення ред.
За даними перепису 2001 року населення села становило 54 особи, з них 98,15 % зазначили рідною українську мову, а 1,85 % — російську[3].
Відомі люди ред.
- Стебницький Ієронім Іванович — географ-топограф, член-кореспондент Петербурзької Академії наук та керував топографічними експедиціями в Закавказзі, Середній Азії, Османській імперії та Персії.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016.
- ↑ Управление военных топографов 1911—12 гг, лист XXIX-25 (Горошки) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 9 травня 2015.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |