Відкрити головне меню

Данило Стахура (нар. 19 грудня 1860 — пом. 20 грудня 1938) — український суспільний і політичний діяч, адвокат; організатор Самбірщини, Ярославщини й Любачівщини, посол до австрійського парламенту від Національно-Демократичної Партії (19071911).

Данило Стахура
Daniel Stachura (-1907).jpg
Народився 19 грудня 1860(1860-12-19)
Помер 20 грудня 1938(1938-12-20) (78 років)
Прага, Чехословаччина
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Чехословаччина Чехословаччина
Національність українець
Діяльність адвокат, суддя
Alma mater Львівський університет
Посада член Палати Цислейтанії[d]
Партія Українська Національно-Демократична Партія

ЖиттєписРедагувати

Данило Стахура народився в селянській родині в Полянах повіту Кросно.

Гімназію закінчив в Перемишлі, правничі студії у Львові. В Самбірщині працює з 1891 року, організатор «Просвіти» в Самборі з 03.09.1891. З 1898 закладає читальні «Просвіти», курси для неграмотних, торговельні спілки, каси, крамарські курси, курси хліборобського вишколу, організує політичне життя тощо. У 1903 організовує «Народний Комітет», в 1907 році його вибирають до австрійського парламенту. Співорганізатор каси «Народний Дім» (згодом галицький Українбанк), філії «Сільський Господар» в Самборі.

В квітні 1915 вивезений росіянами до Симбірську, після Лютневої революції повертається і оселяється в м. Берегове на Закарпатті, де закладає філію «Просвіти» і та її кружки в довколишних селах. Тут він отримує горожанство, у 1920 році стає радником, а у 1937 році — надрадником окружного суду, предсідника сенату і віце-президента суду[1].

В 1932 році віддає товариству «Бойківщина» в безоплатну оренду на 10 років частину своєї кам'яниці в м. Самбір під музей «Бойківщина» по вул. Тихій ч. 1, який згодом підтримував експонатами і розвідками бойківських писанок. З 1934 на емеритурі в м. Ужгород, далі працюючи в «Просвіті».

Під час відвідин своєї родини на свята помер 20 грудня 1938 року в м. Празі.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати