Відкрити головне меню

Макси́м Олекса́ндрович Ста́рцев (20 січня 1980, Херсон) — український футболіст, воротар.

Ф
Максим Старцев
Maksym Startsev2.jpg
Особові дані
Повне ім'я Максим Олександрович
Старцев
Народження 20 січня 1980(1980-01-20) (39 років)
  Херсон, УРСР
Зріст 190 см
Вага 80 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція Воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб без клубу
Юнацькі клуби
Україна «Кристал» (Херсон)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1998—2009 Україна «Дніпро» Д 47 (−57)
1998—2003   Україна «Дніпро-2» 45 (−40)
2000—2002   Україна «Дніпро-3» 15 (−?)
2004   Україна «Кривбас» 3 (−?)
2004   Україна «Кривбас-2» 5 (−5)
2005   Україна «Таврія» 15 (−11)
2006—2007   Україна «Кривбас» 27 (−32)
2009—2010 Україна «Таврія» 28 (−27)
2010—2012 Україна «Металіст» 12 (−10)
2012—2013 Україна «Волинь» 16 (−23)
2013—2015 Україна «Металург» З 31 (−49)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
Україна Україна (U-21) 9 (−6)
2005 Україна Україна 2 (−1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 18 грудня 2015.

БіографіяРедагувати

Вихованець СДЮШОР херсонського «Кристала».

1998 року перейшов у структуру дніпропетровського «Дніпра», де сезон 1998/99 провів у складі дублюючої команди в другій лізі.

21 серпня 1999 року дебютував у вищій лізі в матчі проти харківського «Металіст», який завершився перемогою «Дніпра» з рахунком 1-0. Цього ж сезону Максим допоміг дублюючій команді виграти групу В другої ліги і кваліфікуватись в першу. Завдяки цьому з наступного сезону до другої ліги заявився третій клуб дніпропетровців — «Дніпро-3», за який Старцев теж зіграв кілька ігор. Дана ситуація тривала два роки, поки «Дніпро-2» не вилетів з першої ліги, після чого дніпряни знову залишись з одним фарм-клубом, за який інколи грав і Старцев.

 
Максим Старцев 3 серпня 2010 року під час виступів за «Таврію»

На початку 2004 року Максим був відданий в оренду до «Кривбаса» до кінця року, проте в команді був другим голкіпером, зігравши за цей час лише у трьох матчах за основну команду і у п'яти за дубль.

Відразу після повернення в «Дніпро», на початку 2005 року, Старцев знову був відданий в оренду. Цього разу до кінця сезону в сімферопольську «Таврію», де став основним воротарем і відіграв майже в усіх матчах сезону, проте новий чемпіонату України сезону 2005—06 Максим розпочав вже знову у «Кривбасі», де також був основним голкіпером і виступав до кінця 2006 року, після чого повернувся до «Дніпра».

Проте у Дніпропетровську Старцев так і не зміг стати основним голкіпером, хоча і 28 серпня 2008 року дебютував у єврокубках в матчі кубка УЄФА проти швейцарської Беллінцони, який завершився поразкою української команди з рахунком 1-2[1].

Цей матч став єдиним у єврокубках для Максима і в січні 2009 року Старцев перейшов у «Таврію»[2], разом з якою вже у наступному сезоні виграв кубок України, а також взяв участь у суперкубка України 2010 року.

Проте вже менш ніж через місяць, 31 липня 2010 року Старцев перейшов у харківський «Металіст»[3], але не зміг стати головним воротарем команди, програвши конкуренцію Владимиру Дишленковичу та Олександру Горяїнову, тому за два сезони зіграв лише у 12 матчах чемпіонату.

У червні 2012 року на правах вільного агента перейшов у луцьку «Волинь»[4], де був основним голкіпером команди, але через часті травми відіграв лише 16 матчів за сезон в чемпіонаті і один у кубку.

Улітку 2013 року перейшов до запорізького «Металурга»[5], який покинув наприкінці 2015 року у зв'язку з процесом ліквідації клубу[6].

ЗбірнаРедагувати

Виступав за молодіжну збірну України, за яку зіграв у дев'яти матчах, де пропустив шість голів.

У складі національної збірної України з футболу перший матч провів 17 серпня 2005 року, Максим зайняв місце у воротах у матчі зі збірною Сербії та Чорногорії. Результат матчу був 2:1 на користь української команди. Вже через два місяці зіграв у другому товариському матчі проти збірної Японії, який завершився перемогою 1-0, а Старцев також відіграв весь матч.

У майбутньому Старцев викликався до складу збірної до 2007 року, проте більше жодного разу на поле не виходив.

Приватне життяРедагувати

Одружений на дружині Марині від якої має сина Івана та дочку Катерину.

ДосягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати