Стара Жадова
Стара Жадова — село в Україні, у Сторожинецькій міській громаді Чернівецькому районі Чернівецької області.
| село Стара Жадова | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернівецька область |
| Район | Чернівецький район |
| Громада | Сторожинецька міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 2392 |
| Поштовий індекс | 59017 |
| Телефонний код | +380 3735 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°11′53″ пн. ш. 25°31′53″ сх. д. / 48.19806° пн. ш. 25.53139° сх. д.Координати: 48°11′53″ пн. ш. 25°31′53″ сх. д. / 48.19806° пн. ш. 25.53139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
397 м |
| Водойми | річка Серет (притока Дунаю), струмок Бецьків |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 59017, Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Стара Жадова |
| Карта | |
  Стара Жадова | |
 Стара Жадова | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Історія села ред.
Вперше згадується 15 березня 1490 року в грамоті Стефана ІІІ. Наприкінці XIX — на початку XX ст. — містечко Сторожинецького повіту Герцогства Буковини. За доби австрійського панування місцева громада мала свою символіку: печатку з зображенням дерева, над яким шестикутна зірка. До Другої світової війни в Старій Жадові було дві школи-синагоги.
За переписом 1900 року в Жадовій були 773 будинки, проживали 3765 мешканців, з них: 3085 православних в тому числі 3080 україномовних, 557 німецькомовних в тому числі 499 юдеїв,164 римо-католиків з них 107 польськомовних а також 18 румуномовних.[1]
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
1992 року зареєстрована парафія УПЦ КП Святої Трійці[2].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сторожинецького району, село увійшло до складу Чернівецького району[3].
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Аарон Аппельфельд — ізраїльський прозаїк, поет.
- Тодорюк Михайло Дмитрович — двічі лицар Бронзового хреста заслуги УПА, референт зв'язку та керівник техзвена Буковинського окружного проводу ОУН.
- Шершень Андрій Олексійович (1981—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Мензак Петро Петрович — Український журналіст, літератор-публіцист. Член НСЖУ. Народився 15.02.1934 року. Розпочав творчу діяльність у регіональній газеті «Радянська Верховина» (Сторожинецький, Вижницький, Вашківський, Путильський райони Чернівецької області). Фахову журналістську освіту здобув у ВПШ в Києві. Працював редактором газети «Прапор перемоги» (м. Заставна), у Ямало-Ненецькому окрузі на Півночі СРСР, де у 1989 р. як редактор був делегатом Всесоюзного з'їзду малих народів Півночі і Далекого Сходу. Повернувшись на Буковину, працював оглядачем газет «Селянські інтереси», «Буковинське віче». Автор літературно-публіцистичного видання «Не чекай похвали…».
Пов'язані із селом ред.
- Жив і навчався в місцевій школі майбутній митрополит Рівненський і Острозький УПЦ КП Даниїл (Чокалюк) (1958—2005).
- Провів дитячі і юнацькі роки митрополит Київський і всієї України Епіфаній (Думенко), предстоятель Православної церкви України (з грудня 2018 року).
Пам'ятки ред.
- Церква святого Архистратига Михаїла (Михайлівська церква), 1806 р.
- Палац графа Сикантина, 1893 р., модерн
- Старе єврейське кладовище
- Старожадівський парк
Світлини ред.
-
Дерев'яна церква Св. Арх. Михайла 1806р. -
Дерев'яна церква Св. Арх. Михайла 1806р. -
Дерев'яна церква Св. Арх. Михайла 1806р. -
Дерев'яна церква Пр. Богородиці -
Дерев'яна церква Пр. Богородиці
Примітки ред.
- ↑ Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
- ↑ У Старій Жадові розпочали будувати новий храм Пресвятої Трійці
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стара Жадова |
- Михайлівська церква, 1806
- Палац графа Сикантина[недоступне посилання з червня 2019]
- Старі фото села Стара Жадова[недоступне посилання з липня 2019]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |