Вікіпедія

Станіслав Ян Канти Стадницький

політик
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Станіслав Ян Кантій Стадницький (пол. Stanisław Jan Kanty Stadnicki 28 лютого 1848, Львів — 16 січень 1915 Відень[2]) — польський граф, великий землевласник, депутат Галицького крайового сейму, довічний член австрійської палати панів.

Станіслав Ян Канти Стадницький
Народився29 лютого 1848(1848-02-29)
Львів, Австрійська імперія
Помер16 січня 1915(1915-01-16)[1] (66 років)
Відень, Австро-Угорщина
ПохованняВіденський центральний цвинтар
Діяльністьполітик
Alma materЯгеллонський університет
ЧленствоГалицьке господарське товариство і Галицьке мисливське товариствоd
Посадапосол до Галицького сейму[d] і член Палати панів Імперської Ради[d]
РідСтадніцькі
БатькоЕдвард Марія Адольф Стадницькийd
ДітиСтаніслав Адам Стадницькийd
Нагороди
орден Залізної Корони

Біографія

ред.

Представник польського дворянського роду Стадницький герба «Шренява без хреста». Старший син графа Едварда Марії Адольфа Стадницького (1817—1902) і графині Людгарда Мнішек (1823—1911). Випускник гімназії Святої Анни в Кракові. У 1865-1869 роках вивчав право в Ягеллонському університеті в Кракові.

Поміщик, власник маєтку Крисовичі під Мостиська . Член і активіст Галицького сільськогосподарського товариства. В 1887 році виконував функції голови Перемишльського округу, потім — член комітету Галицького сільськогосподарського товариства (23 червня 1889 — 12 червень 1890), його віце-президент (12 червня 1890 — 30 червень 1900) і президент (30 червня 1900 -18 червня 1903)[3] . У 1878 році граф Станіслав Стадницький увійшов до складу повіту ради і повітового відділу Мостиська з групи великих поміщиків. У 1882 році він був головою комітету Виставки аграрно-промислової галузі. Також — головою окружного відділу Галицького кредитного товариства в Мостиську (займав пост до самої смерті) і вступив до Галицьке лісове товариство. У 1882 році був обраний депутатом на крайовий сейм з курії гмін від округу Мостиська. У наступній каденції сейму (1889—1895) працював у комісії народного господарства, в цій комісії він працював також в наступних каденціях сейму. У січні 1898 року він був нагороджений Орденом Залізної Корони 2-го класу[4] . З 1901 року Станіслав Стадницький був членом ради директорів Галицько-Буковинського акціонерного товариства цукрової промисловості в Пшеворськ .

Безкомпромісна позиція Стадницького щодо реформи виборчого права в Галичині, представлена в ході сеймової дискусії в листопаді 1905 року, була широко почута. Побоюючись посилення впливу українських радикалів в Східній Галичині, він виступав проти принципів універсальності і прямих виборів.

1 грудня 1905 року Станіслав Стадницький був призначений довічним членом палати панів парламенту Австро-Угорщини. У виборах до сейму 1908 року українські та польські селянські активісти боролися з ним настільки ефективно, що він не отримав мандат курії гмін в своєму окрузі. Однак, завдяки негласним зусиллям губернатора Анджея Потоцького, він був вибраний до курії великих поміщиків в Стрийському окрузі.

З 1909 до початку війни в 1914 році Станіслав Стадницький займав пост голови відділу повітової ради в Мостиській . У 1910 році він був призначений чинним таємним радником. Знову обраний в 1913 році депутатом з курії великих власників, на цей раз в Перемишльський окрузі, працював в комісії з підготовки підготовці остаточного варіанту виборчої реформи, захищаючи інтереси польської меншини в Східній Галичині. До 1914 року він був президентом правління Галицького мисливського товариства[5] . Після початку Першої світової війни він вступив до Верховного національного комітету.

Граф Станіслав Ян Канти Стадницький помер після нетривалої хвороби у Відні. Похорон відбувся 19 січня 1915 року в Відні, після чого був похований на тамтешньому центральному кладовищі[6] .

7 серпня 1878 року в маєтку Рудники Станіслав Стадницький одружився з графинею Отільдою Отілією Марією Борковською (20 жовтня 1857—1930), дочкою графа Влодзімежа Маріана Марії Борковського (1819—1886) та Валерії Слонецької (1829—1918). У подружжя був єдиний син:

  • Граф Станіслав Адам Стадницький (7 грудня 1878—1952), депутат Галицького сейму 10-го скликання (1913—1914), останній власник маєтку Крисовичі . Був одружений з 1914 року з акторкою театру Оленою Лазаревич (1880—1939).

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. ↑ dane biograficzne na stronie Sejmu Wielkiego
  3. ↑ Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1889, s. 636; 1890, s. 636; 1891, s. 636; 1892, s. 637; 1893, s. 637; 1894, s. 637; 1895, s. 637; 1896, s. 638; 1897, s. 638; 1898, s. 735; 1899, s. 735; 1900, s. 735; 1901,s. 737; 1902, s. 822; 1903,s. 822.
  4. ↑ Odznaczenia jubileuszowe. «Echo Przemyskie», s. 1, Nr 97 z 4 grudnia 1898.
  5. ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na rok 1914. Lwów: 1914, s. 1035.
  6. ↑ Czas 1915 nr 39.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Станіслав_Ян_Канти_Стадницький