Стадницькі
родина шляхетного походження
Стадницькі гербу Шренява (пол. Stadnicki) — шляхетський рід Королівства Польського. Представлений спочатку в Краківському та Руському воєводствах, пізніше — у Подільському. Дідичне володіння — Жмиґрод (пол. Żmigród). Тривалий час були власниками смт Немирів.
 Герб роду | |
| Держава |
 Республіка Польща |
|---|---|
 Stadnicki family у Вікісховищі | |
Походження прізвища ред.
Згідно з сімейною легендою, предки роду мали чарівного коня, який, будучи проданий, повертався додому, ведучи з собою табун коней (пол. stado koni). Від того ніби-то пішло прізвище Стадницькі. На цей сюжет була написана картина відомого польського художника доби романтизма Януарія Суходольського, яка знаходилася у маєтку Стадницьких в Отрокові[1].
Представники ред.
- Марцін — краківський воєвода
- Марек — сондецький каштелян
- Миколай — белзький воєвода
- Миколай — балинський староста[2]
- Юзеф Антоній (†1737) — каштелян любачівський, белзький, дружина — донька теребовлянського старости NN. Маковецька
- Констанція — дружина князя Дмитра Полубинського
- Анджей Самуель — любачівський каштелян, похований в Ліську
- Станіслав — перемиський каштелян, маршалок Коронного Трибуналу, дружини: Ядвіга з Плешевичів Фредро, Гелена з Обор Лесновольська
- Ян Адам — підчаший краківський, дружина — Барбара Корицінська
- Станіслав — сондецький каштелян
- Адам Александер
- Миколай Геронім (†1624) — помер у віці 24 років, був похований в костелі Перемишля
- Ян Казімеж — воював проти татар 1629 поблизу Бурштина, дружина — донька Валентія Александера Калиновського Ізабелла
- Беата — монахиня, Шимон Окольський вказував про її заслуги перед монастирем домініканців у Мостиськах
- Адам Александер
- Марек — дідич Дубецька, дружина — Барбара Зборовська.
- Марцін — сяноцький каштелян, дружина — Бялобжеська гербу Абданк.
- Станіслав — староста сігулдський (зиґвульський).
- Антоній — староста остшешувський та вишогрудський, друга дружина — Тереса з Потоцьких г. Шренява, донька Францішека
- Францішек (1742—1810) — син Тереси, староста остшешувський, барський конфедерат, у 1783 році отримав титул австірйського графа, дружина — Тереса Венжик
- Антоній Вацлав Міхал Еґідіуш Франціщек (1771, Опатув, Серадзьке в-во-1836) — зем'янин, історик, дружина — Юзефа з Яблоновських[3]
- Александер — історик, член Галицького станового сейму[4]
- Казімеж Пйотр Геронім — історик, правник, не одружився[5]
- Антоній Вацлав Міхал Еґідіуш Франціщек (1771, Опатув, Серадзьке в-во-1836) — зем'янин, історик, дружина — Юзефа з Яблоновських[3]
- Францішек (1742—1810) — син Тереси, староста остшешувський, барський конфедерат, у 1783 році отримав титул австірйського графа, дружина — Тереса Венжик
Примітки ред.
- ↑ Otroków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 762. (пол.)
- ↑ E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. — 243 s. — S. 91. — ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
- ↑ початок S. 374.
- ↑ S. 368—369.
- ↑ S. 403—405.
- ↑ ДАЖО. Метрична книга костелу Троянів. Шлюб, с. 64
Джерела ред.
- Niemirów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 94. (пол.) — S. 94-96. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 177—182. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk — Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla, 2002. — tom 41. — S. 359—442. (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |