Відкрити головне меню

Станіслав Казимєж Циковський (пол. Stanisław Kazimierz Cikowski; нар. 14 лютого 1899, Чарни-Дунаєць, Австро-Угорщинапом. 2 грудня 1959, Краків, Польща) — польський футболіст, виступав на позиції півзахисника. Олімпієць. Багаторічний гравець «Краковії».

Ф
Станіслав Циковський
Poland NT 1924.jpg
Особові дані
Повне ім'я Станіслав Казимєж Циковський
Народження 14 лютого 1899(1899-02-14)
  Чарни-Дунаєць, Австро-Угорщина
Смерть 2 грудня 1959(1959-12-02) (60 років)
  Краків, Польща
Зріст 170 см
Вага 68 кг
Громадянство Польща Польща
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1912—1916 Civil ensign of Austria-Hungary (1869-1918).svg «Краковія»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1916—1925 Civil ensign of Austria-Hungary (1869-1918).svg/Польща «Краковія» 14+ (4+)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1921—1924 Польща Польща 9 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

ЖиттєписРедагувати

Ранні роки та освітаРедагувати

Народився 14 лютого 1899 року в місті Чарни-Дунаєць, у багатодітній родині податківця Фердинанда та Флорентини з Сувадува. У 1905—1909 роках навчався в загальноосвітній школі з рідного міста. Продовжив навчання в краківській гімназії №3 імені Короля Яна III Собеського. У 1917 році отримав середню освіту й розпочав навчання на медичному факультеті Ягеллонського університету. У 1925 році отримав звання доктора медицини. Під час навчання добровільно приєднався до Війська Польського. До лютого 1919 року служив охоронцем у Краківському освітньому відділенні, а потім — санітаром-унтер-офіцером[1]. У 1920-1921 роках був ад'ютантом Окружного командування гарнізону в Кракові. У червні 1921 року став лейтенантом військового запасу[1].

Кар'єра гравцяРедагувати

Ще під час навчання в гімназії розпочав займатися футболом. У 1912 році став гравцем краківської «Краковії». У червні 1916 року був переведений до першої команди клубу. До кінця першої половини 1925 року зіграв за команду 226 матчів. У 1921 році допоміг «Краковії» стати переможцем чемпіонату Польщі. Був учасником історичного першого матчу польської збірної — 18 грудня 1921 року в Будапешті Польща з рахунком 0:1 поступилася Угорщині. У складі збірної провів 9 матчів. Учасник Олімпійських ігор у Парижі[1]. 26 травня 1924 року востаннє одягнув футболку національної збірної. Дванадцятикратно представляв збірну Кракова у міжнародних та міжобласних футбольних змаганнях. Завершив кар'єру гравця у травні 1925 році[1] після того як отримав серйозну травму в зіткненні з Владиславом Ковальським під час матчу з «Віслою». За це порушення правил Ковальський отримав річну дискваліфікацію. До 1932 року працював в університетській лікарні, потім лікарем в системі медичних пунктів соціального забезпечення в Кракові. Також займався і приватною практикою. У вересні 1939 року працював лікарем у військовому шпиталі № 1003 у Перемишлі. Повернувшись до Кракова надавав медичну допомогу учасникам польського підпілля в Кракові}{{sfn|Wryk|2015}. Також надавав медичні послуги спортсменам підпільних польських змагань.

По завершенні Другої світової війниРедагувати

Після завершення війни повернувся до соціальної роботи в «Краковії». Працював у Службі Здоров'я лікарем-гінекологом. У 1946 році увійшов до почесного керівництва Спортивного клубу «Краковія». У 1956 році входив до організаційного комітету по святкуванню 50-річного ювілею «Краковії». Також працював у сфері охорони здоров'я. З 1948 року працював на кафедрі Президії муніципальної національної ради[1]. Помер 2 грудня 1959 року в Кракові, похований на Раковицькому кладовищі.

Був одружений на Яніні Жвавій. Двоє дітей — син Кшиштоф (1946 р.н) та донька Дорота (1950 р.н.).

ДосягненняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Ryszard Wryk. Olimpijczycy Drugiej Rzeczypospolitej. — Poznań : Nauka i Innowacje, 2015. — С. 177-178. — ISBN 978-83-64864-22-3.
  • Mieczysław Szymkowiak. Młodość jest najpiękniejsza. «Historia polskiej piłki nożnej». 2, s. 5. Warszawa: TM-SEMIC sp. z o.o.. ISSN 340235.

ПосиланняРедагувати