Станіслав Відацький
Станіслав Зигмунт Відацький (пол. Stanisław Zygmunt Widacki; 27 квітня 1883, с. Баківці, нині Жидачівський район Львівська область — 1940, м. Тернопіль) — польський військовик, педагог, громадський діяч. Почесний громадянин м. Бережани (1934). Посол сейму Речі Посполитої від м. Тернопіль.
| Станіслав Зигмунт Відацький | |
|---|---|
| Stanisław Zygmunt Widacki | |
 | |
| Народився |
27 квітня 1883 с. Баківці, нині Жидачівський район |
| Помер |
1940 Тернопіль ·розстріл |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина →  Польща |
| Національність | поляк |
| Діяльність | офіцер |
| Відомий завдяки | Бургомістр Тернополя |
| Alma mater | Львівський університет |
| Знання мов | польська |
| Учасник | Перша світова війна |
| Членство | Zarzewied і Polish Rifle Squadsd |
| Нагороди | Срібний хрест ордену Віртуті Мілітарі, Хрест Незалежності, Хрест офіцерський ордену відродження Польщі, Хрест Хоробрих, Золотий хрест заслуги, пім'ятна медаль за війну 1918—1921, Медаль 10-річчя відновлення незалежності |
Життєпис ред.
Народився 27 квітня 1883 року в с. Баківці[1] (Повіт Бібрка, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Жидачівський район, Львівська область, Україна). Батько — Ян Відацький, матір — Емілія з Бігалів.[2]
Закінчив гімназію імені Франца Йозефа у м. Дрогобич (1906, нині Львівська область), навчався на філософському факультеті Львівського університету (1906—1907). Працював: учителем мови, літератури та історії в Тернопільській державній гімназії (1912);[1] у 1912/1913 — заступник учителя у Другій тернопільській гімназії, викладав польську та німецьку мови, історію.[3]
Від 1914 року служив у війську Австро-Угорщини, воював на російському та італійському фронтах, був тричі поранений та контужений. У 1918 році одружився з Марією Льорфрінг (пол. Maria Lorfring).[2]
Служив у польському війську (1918), отримав ранг капітана (1919).[1] Брав участь у боях за Львів під час польсько-української війни,[2] боях на Малопольському і Литовсько-Білоруському фронтах (1919), дослужився до рангу підполковника (1921). Від 1929 — командир 51-го піхотного полку прикордонних стрільців у Бережанах (казарми — в приміщеннях Бережанського замку). Займався доброчинністю, опікувався сиротами.[1]
Був обраний послом сейму II Речі Посполитої від м. Тернопіль.
Бургомістр Тернополя[4] (від 16 квітня 1934 до 17 вересня 1939 року[5]).
Помер в 1940 році в м. Тернопіль, замордований енкаведистами в місцевій тюрмі.[1] За іншими даними, польська сторона вважає його жертвою «Катинської різанини», був розстріляний без суду за секретною постановою політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 року[6]
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Голод Н., Мельничук Б. Відацький Станіслав… — С. 104.
- ↑ а б в Czy wiesz kto to jest?… — S. 791.
- ↑ Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum II. z językiem wykładowym polskim w Tarnopolu za rok szkolny 1912/13. — S. 19—20. (пол.)
- ↑ Бойцун Л. Бургомістр // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 200. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Хто вони — «батьки» Тернополя?. Архів оригіналу за 3 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017.
- ↑ Listy Katyńskiej ciąg dalszy. Stracena na Ukrainie. — Warszawa, 1994. — S. 104. (пол.)
Джерела ред.
- Голод Н., Мельничук Б. Відацький Станіслав // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 104. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Czy wiesz kto to jest? / pod ogólną red. Stanisława Łozy. — Warszawa : Wydawnictwo Głównej Księgarni Wojskowej, 1938. — S. 791. (пол.)