Відкрити головне меню

Станіслав Раймунд Єзерський гербу Новина (1698, або ймовірно 8 травня 1697 — 28 чи 29 квітня 1782, Львів) — шляхтич, латинський релігійний діяч, єпископ РКЦ в Бакеу.[2]

Станіслав Раймунд Єзерський
Stanisław Rajmund Jezierski
Бакеуський латинський єпископ
1737 — 1782
Інтронізація: 1737
Конфесія: римо-католик
Церква: Римо-католицька
Попередник: Томаш Залеський
Наступник: Домінік Пйотр Карвосецький
 
Альма-матер: Краківський та Флорентійський університети
Науковий ступінь: доктор богослов'я
Діяльність: римо-католицький релігійний діяч
Національність: поляк
Громадянство: Австрійська імперія Австрійська імперія
Народження: 1698, або ймовірно 8 травня 1697
Смерть: 28 або 29 квітня 1782
Львів
Династія: Єзерські
Батько: Кшиштоф Єзерський
Мати: Тереса з Цецішевських
Чернецтво: 1714
Єп. хіротонія: 4 травня 1737 (чи 1738)

ЖиттєписРедагувати

Народився, за одними даними, ймовірно 8 травня 1697 року,[3] за старішими — 1698 року. Син луківського мечника, київського підстолія Кшиштофа Єзерського (пол. Krzysztof Jezierski) та його дружини Тереси з Цецішевських. Його братанком був луківський каштелян Яцек Єзерський.

Став монахом-домініканцем, взяв ім'я Раймунд. Філософсько-богословські студії мав у Кракові, Флоренції. Чернечі обіти склав 1714 року, будучи ченцем Люблінського монастиря. 1736 року у Кракові здобув ступінь доктора богослов'я. За сприяння кардинала Яна Александера Ліпського[4] гербу Грабе[5] у 1737 році став латинським єпископом у Бакеу, обряд посвячення в сан відбувся 4 травня 1737 (чи 1738) року в Кельце. Для сейму 1746 року уклав меморандум щодо потреб його дієцезії. У 1751 році отримав згоду короля стосовно перенесення своєї резиденції до Снятина. У 1760 році костел у Снятині став катедрою Баківської дієцезії. В 1761 році Снятинська та Кутська парафії перейшли у підпорядкування Львівського латинського архиєпископа.[4]

З канонічною візитацією відвідав Фарний костел Бучача 12 серпня 1754 року,[2] Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Наварія, 1755[6]) 4 жовтня 1778 року провів обряд коронації ікони Летичівської Богородиці[7] після визнання її чудотворною Папою Пієм VI.

Консекрував:

Був проповідником перед Коронним трибуналом. Його портрет 1752 року знаходився в монастирі домініканців у Кракові.

Помер 28 чи 29 квітня[10] 1782 року у Львові.[4] Був похований у криптах монастиря домініканців у Львові.[11]

ПриміткиРедагувати

  1. Stanisław Rajmund Jezierski
  2. а б Barącz S. Pamiątki buczackie — S. 91.
  3. Bishop Stanisław Rajmund Jezierski, O.P. †
  4. а б в Reychman J. Jezierski Stanisław Rajmund herbu Nowina (1689—1782)… — S. 211.
  5. Gierowski J. Lipski Jan Aleksander h. Grabie // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII/…. — Zeszyt …. — S. 425. (пол.)
  6. Ostrowski J. K. Kościoł parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Nawarii // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 54. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
  7. Z historii Obrazu Matki Bożej Latyczowskiej (пол.)
  8. Krasny P., Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009. — T. 18. — 509 il. — S. 84. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  9. Ostrów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1886. — Т. VII : Netrebka — Perepiat. (пол.) — S. 698. (пол.)
  10. за іншими даними 20 грудня
  11. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1905. — Cz. 1. — T. 9. — S. 39. (пол.)

ДжерелаРедагувати

  • Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
  • Reychman J. Jezierski Stanisław Rajmund herbu Nowina (1689—1782) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1990 (репрінт). — T. 11. — S. 211—212. (пол.)

ПосиланняРедагувати