Керченське водосховище
Керченське водосховище (Станційне, Новомиколаївське; крим. Keriç yapma gölü, рос. Керченское водохранилище) — одне з найбільших водосховищ на Керченському півострові. Розташоване між селами Новомиколаївка і Станційне.
| Керченське водосховище | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 45°20′13″ пн. ш. 36°03′45″ сх. д. / 45.33694° пн. ш. 36.06250° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Регіон |
Республіка Крим Автономна Республіка Крим | |||
| Розташування |
 АР Крим | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | водосховище | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 2,7 км² | |||
| Глибина середня | 8,9 м | |||
| Глибина макс. | 22.4 м | |||
| Ширина | 1.1 км | |||
| Об'єм | 0,024 км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Північно-Кримський канал | |||
| Країни басейну | Україна | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | між селами Новомиколаївка і Станційне | |||
| Geonames | 6974939 | |||
| Код ДВР Росії | 21020000421499000000130 | |||
  Керченське водосховище (Україна) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Керченське водосховище у Вікісховищі | ||||
Основним джерелом поповнення є Зеленоярське водосховище Північно-Кримського каналу.
Історія
ред.Будівництво велося у западині хребта Кам'янистий, через який утворився яр Тоганаші за проектом інституту «Укрдіпроводгосп» з жовтня 1971 року по квітень 1975 роки як частина першої черги Північно-Кримського каналу. Наповнення розпочалося 5 травня 1975 року, коли була включена в роботу найпотужніша насосна станція № 3 Північно-Кримського каналу. При цьому було затоплено ділянку Кімерійського вала.
У червні 1979 року каскад водосховищ було розширено до трьох: Фронтове — Зеленоярське — Станційне.[1]
Протягом 39 років водосховище заповнювався водами Дніпра. В 2014 році для заповнення стали використовувати води кримської річки Біюк-Карасу, в 2015 році — артезіанські водозабори на півночі Криму.
У січні 2015 року об'єм води знизився до 5,15 млн м³[2], але за рахунок зимового перекидання води по Північно-Кримському каналу запаси вдалося заповнити. З січня по травень 2015 року через Білогірське і Тайганське водосховища було подано 9,1 млн м³.[3] До серпня з початку 2015 року було подано 14 млн м³.[4] 23 жовтня 2015 року об'єм води становив 10 млн м³, що на 0,5 млн м³ перевищувало значення на цю ж дату минулого року, при щодобовому забиранні в 41,8 тис. м³.[5] У перші дні швидкість закачування становить 400—500 тис. м³ на добу, але потім через зниження рівня води в каналі швидкість зменшується до 200 тис.[6]
У грудні 2016 року було проведено очищення водозабірної споруди від мулу.
У грудні посушливого 2018 року об'єм наповнення становив 4 млн м³.[7] Через реконструкцію НС-3 подача води на очисні споруди здійснювалася безпосередньо із Зеленоярського водосховища.
Опис
ред.Водосховище є основним джерелом водопостачання міста Керч.
Гребля земляна завдовжки 572,5 м, заввишки - 25 м.
Водозабірна споруда тунельного типу з розміщенням вежі у водосховищі, пропускна здатність - 38,8 м³/с. Тунель прокладений в глинах і вапняках, довжина становить 279 м, діаметр 2124 мм, товщина залізобетонних стін - 30 см. Засувки перед входом в тунель дозволяють регулювати подачу води у водосховищі і на насосну станцію НС-4 Північно-Кримського каналу.
НС-4 подає воду на фільтрувальну станцію. Висота підйому становить 53 метри.[8]
Однією з проблем є підвищена каламутність води..[9] При нормі дві одиниці каламутність води що надходить на очисні споруди може досягати 35 одиниць..[10] Під час закачування води водопостачання Керчі може обмежуватися[10] або припинятися повністю[11].. На думку голови міста Керч окупаційної влади Святослава Брусакова підвищена каламутність води пов'язана з замулюванням Керченського водосховища і Північно-Кримського каналу.[10] Також підвищенню каламутності сприяє конструкція водозабору, який є придонним.[12]
Іншою проблемою є запах, який виникає при перегріванні води і масової загибелі молюска Dreissena polymorpha. Перегрівання найімовірніше у липні, а сам молюск живе не тільки у водосховищі, але і у магістральному водогоні від водосховища до фільтрувальної станції.[13]
У січні 2016 року ГПК становив 36,63 мг/л, що перевищувало ХСК у 2,4 рази і було непрямою ознакою органічного забруднення води.[14]
Насосна станція
ред.Закачування води здійснюють за допомогою насосної станції № 3, що є найпотужнішою на Північно-Кримському каналі.
Насосна станція побудована в 1975 році на 369 км каналу.[15] Для безперебійної роботи НС-3 на завершальному ділянці каналу було побудовано Зеленоярське водосховище. Три насоси 52В-11б наводяться в роботу трьома електродвигунами ВДС 325/49-16 потужністю по 4,8 МВт і продуктивністю 4,7 м³/с.[15] Робоча напруга — 10 кВ.[16] Виробник — «Уралмаш».[16] Висота підйому — 67 м.[16]
Як правило в роботу запускається один агрегат, який за добу закачує в водосховище близько 400 тис. м³..[16]До 2015 року за 40 років роботи об'єм перекачування води склав 1,7 км³.[15] В 2015 році насосною станцією № 3 було подано 20,5 млн м³.[17]
На водосховище і на міську фільтрувальну прямує один водогін, напрямок подачі води регулюється засувками..[18]
В 2018 році завершено технічне переозброєння НС № 3 і реконструкція напірних трубопроводів для подачі води у водосховищі.[19]
Примітки
ред.- ↑ Роботи на водосховищі «Фронтове». Красноперекопское управление водного хозяйства. 20 квітня 2015. Архів оригіналу за 21 Травня 2015. Процитовано 19 травня 2015.
- ↑ Керчани скаржаться на запах водопровідної питної води. KERCH.COM.RU. 2 лютого 2015. Архів оригіналу за 27 Березня 2020. Процитовано 25 травня 2015.
- ↑ Прес-реліз "Водозабезпеченість Республіки Крим". Крыминформ. 21 травня 2015. Архів оригіналу за 25 Травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
- ↑ Основні водосховища Криму заповнені на 80%. РИА Новости. 30 липня 2015. Архів оригіналу за 11 Березня 2016. Процитовано 27 Березня 2020.
- ↑ Запаси води в двох водосховищах Східного Криму більше торішніх на 1,7 млн кубометрів. Крыминформ. 23 жовтня 2015. Архів оригіналу за 27 Березня 2020. Процитовано 24 жовтня 2015.
- ↑ Запас води у Керченському водосховищі збільшився до 10,6 мільйона кубометрів. Крыминформ. 11 березня 2015. Архів оригіналу за 27 Березня 2020. Процитовано 25 травня 2015.
- ↑ Ігор Вайль: Незважаючи на маловодний період, Держкомводгосп забезпечує баланс водних ресурсів в осінньо-зимовий сезон. crimea-news.com. Новости Крыма. 10 грудня 2018. Архів оригіналу за 20 Грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.
- ↑ Виїзд на об'єкти водогосподарсько-меліоративного комплексу Ленінського району. Государственный комитет по водному хозяйству и мелиорации Республики Крым. 7 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 травня 2015.
- ↑ Керченський водоканал уклав договір на закачування води у міське водосховище. KERCH.COM.RU. 4 квітня 2012. Архів оригіналу за 28 Березня 2020. Процитовано 25 травня 2015.
- ↑ а б в У Новомиколаївське водосховище закачують чисту воду. KERCH.COM.RU. 8 серпня 2011. Архів оригіналу за 28 Березня 2020. Процитовано 25 травня 2015.
- ↑ Сьогодні в Керчі не буде води. KERCH.COM.RU. 23 травня 2015. Архів оригіналу за 28 Березня 2020. Процитовано 25 травня 2015.
- ↑ Доповідь про стан і охорону навколишнього середовища Республіки Крим в 2013 році (PDF). РЕСКОМПРИРОДЫ КРЫМА. Архів оригіналу (PDF) за 27 квітня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
- ↑ З крана запахло тухлої «юшкою»? Значить, вода у вас непогана!. Крымская газета. 3 липня 2013. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
- ↑ Відбір проб, січень 2016. Крымская гидрогеолого-мелиоративная экспедиция. 4 лютого 2016. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 6 березня 2016.
- ↑ а б в Шлях завдовжки 400 км або 40 років у дорозі!. Красноперекопское управление водного хозяйства. 29 квітня 2015. Архів оригіналу за 21 Травня 2015. Процитовано 20 травня 2015.
- ↑ а б в г До Керченського водосховища дніпровську воду качають найпотужніші в Україні двигуни. Аргументы недели. 22 травня 2013. Архів оригіналу за 28 Березня 2020. Процитовано 25 травня 2015.
- ↑ Підводимо підсумки 2015 року. Красноперекопский филиал ГБУ РК КРЫММЕЛИОВОДХОЗ. 11 лютого 2016. Архів оригіналу за 3 Червня 2016. Процитовано 24 травня 2016.
- ↑ Вода у Керчі нормальна, незважаючи на запах?. Аргументы недели. 4 серпня 2014. Архів оригіналу за 28 Березня 2020. Процитовано 25 травня 2015.
- ↑ Ігор Вайль: На сьогодні ніяких проблем з водопостачанням в Криму немає. 4 березня 2019. Архів оригіналу за 23 Травня 2021. Процитовано 10 березня 2019.