Список чемпіонів Ізраїлю з футболу
Чемпіонами Ізраїлю з футболу стають переможці найвищої ліги ізраїльського футболу, якою наразі є Ізраїльська прем'єр-ліга. Змагання в лізі відбуваються за круговою системою, а чемпіонство присуджується команді, яка займала перше місце в лізі в кінці сезону. Чинним чемпіоном Ізраїлю є клуб «Маккабі» (Хайфа), який став чемпіоном країни у сезоні 2021–2022[1].
Після створення Ізраїльської футбольної асоціації у серпні 1928 року[2] в листопаді 1931 року розпочався перший загальнонаціональний футбольний чемпіонат у підмандатній Палестині, під назвою Палестинська ліга. Останній раз Палестинська ліга відбулася в сезоні 1946–1947 років, з тих пір національний чемпіонат проводився під ще чотирма назвами: Ізраїльська ліга з 1949 по 1950 роки; Ліга Алеф, між 1951 і 1955 роками; Ліга Леуміт, з 1955 по 1999; і нарешті, з 1999 року, Прем'єр-ліга Ізраїлю.
Загалом «Маккабі» (Тель-Авів) є рекордсменом за кількістю чемпіонатів, з 23 титулами; вони також є єдиним ізраїльським клубом, який ніколи не вилітав із вищого дивізіону[3][4]. Наступні за успіхом команди — «Хапоель» (Тель-Авів) (14 титулів), «Маккабі» (Хайфа) (12) та «Бейтар» (Єрусалим) (6)[a]. Ці чотири команди виграли всі титули ізраїльської Прем'єр-ліги з її початку в 1999 і до 2012[1][5]; через це їх іноді називають «великою четвіркою» Ізраїлю[6]. У той час як тель-авівські «Маккабі» та «Хапоель» завжди завжди займали високі місця, постійний успіх «Маккабі» з Хайфи та «Бейтара» з Єрусалима прийшов у 1980-х роках. Найдовша серія послідовних титулів становить п'ять, виграних клубом «Хапоель» (Петах-Тіква) між сезонами 1958–59 та 1962–63[5].
Чемпіони ред.
Позначки
|
У тому ж сезоні чемпіони також виграли Кубок Ізраїлю. (до 1948 — Народний Кубок) |
|
У тому ж сезоні чемпіони також виграли Кубок ліги. (почали проводити у 1984) |
| § | Чемпіони також виграли обидва кубки в тому сезоні. |
Палестинська ліга (1931–1947) ред.
Перший титул чемпіона Палестинської ліги виграла команда британської поліції в Палестині, яка завершила сезон без поразок, а також виграла Народний кубок, зробивши перший дубль в історії країни[7]. За винятком цієї команди, що базувалася в Єрусалимі, лише клуби з Тель-Авіва вигравали титул протягом періоду мандата; «Хапоель» і «Маккабі» виграли 5 і 4 чемпіонства відповідно[5]. Через насильницькі конфлікти за участю Ішува розклад змагань був непослідовним, і в деяких сезонах національний чемпіонат не проводився[8].
- Повна турнірна таблиця чемпіонату та дані про найкращих бомбардирів наразі невідомі.
| Сезон | Переможець (к-сть титулів) | Прим. |
|---|---|---|
| 1931–32 | Британська поліція (1)
|
– |
| 1932–33 | Не проведено | – |
| 1933–34 | «Хапоель» (Тель-Авів) (1)
|
– |
| 1934–35 | «Хапоель» (Тель-Авів) (2) | [a] |
| 1935–36 | «Маккабі» (Тель-Авів) (1) | – |
| 1937 | «Маккабі» (Тель-Авів) (2) | – |
| 1938 | «Хапоель» (Тель-Авів) (3)
|
[a] |
| 1938–39 | Не проведено національний чемпіонат | [b] |
| 1940 | «Хапоель» (Тель-Авів) (4) | – |
| 1940–41 | Не проведено | – |
| 1941–42 | «Маккабі» (Тель-Авів) (3) | – |
| 1942–43 | Не завершено | [c] |
| 1943–44 | «Хапоель» (Тель-Авів) (5) | – |
| 1944–45 | «Хапоель» (Тель-Авів) (6) і «Бейтар» (Тель-Авів) (1) | [d] |
| 1945–46 | Не проведено | – |
| 1946–47 | «Маккабі» (Тель-Авів) (4)
|
– |
| 1947–48 | Не завершено | [e] |
| 1948 | Не завершено | [f] |
Ізраїльська ліга (1949–1951) ред.
Після отримання Ізраїлем незалежності в 1948 році назва чемпіонату була змінена на «Ізраїльська ліга», під такою назвою турнір проводився протягом одного сезону, у 1947–48; Переможцем став клуб «Маккабі» Тель-Авів.
| Сезон | Переможець (к-сть титулів) | Друге місце | Третє місце | Кращий бомбардир | Голи |
|---|---|---|---|---|---|
| 1949–50 | «Маккабі» (Тель-Авів) (5) | «Хапоель» (Тель-Авів) | «Хапоель» (Хайфа) | Йосеф Мирманович, «Маккабі» (Тель-Авів) | 25 |
| 1950–51 | Не проводився |
Ліга Алеф (1951–1955) ред.
Новий вищий дивізіон, Ліга Алеф, почався з сезону 1951–52. У 1955–56 роках він став другим дивізіоном ізраїльського футболу, коли його замінила Ліга Леуміт як вищий дивізіон. «Маккабі» (Тель-Авів) виграв перші два чемпіонати, що проходили під цією назвою, тоді як сезон 1954–55 завершився тим, що вперше чемпіонат виграла команда не з Тель-Авіва; «Хапоель» (Петах-Тіква) завершив сезон на першому місці в лізі, а «Маккабі» та «Хапоель» з Тель-Авіва посіли друге та третє місця відповідно
| Сезон | Переможець (к-сть титулів) | Друге місце | Третє місце | Кращий бомбардир | Голи | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1951–52 | «Маккабі» (Тель-Авів) (6) | «Маккабі» (Петах-Тіква) | «Хапоель» (Хайфа) | Єгошуа Глейзер, «Маккабі» (Тель-Авів) | 24 | – |
| 1952–53 | Не проведено | – | – | – | – | – |
| 1953–54 | «Маккабі» (Тель-Авів) (7)
|
«Маккабі» (Петах-Тіква) | «Хапоель» (Петах-Тіква) | Еліезер Шпігель, «Маккабі» (Петах-Тіква) | 16 | – |
| 1954–55 | «Хапоель» (Петах-Тіква) (1) | «Маккабі» (Тель-Авів) | «Хапоель» (Тель-Авів) | Нісім Елмалія, «Бейтар» (Тель-Авів) | 30 | – |
Ліга Леуміт (1955–1999) ред.
Перший сезон Ліги Леуміт, 1955–56, завершився чемпіонством, виграним «Маккабі» (Тель-Авів), який виграв два з наступних трьох титулів і один «Хапоель» (Тель-Авів). Тоді «Хапоель» (Петах-Тіква) тричі поспіль фінішував на другому місці, перш ніж розпочати рекордну серію з п’яти послідовних перемог у чемпіонаті. П'ять титулів поспіль між сезонами 1958–59 та 1962–63 «Хапоель» з Петах-Тікви не має собі рівних. Два клуби з міста Рамат-Ган, Хапоель» і «Хакоах Маккабі Амідар», виграли титул по разу, перш ніж «Хапоель» взяв титул до Тель-Авіва в сезоні 1965–66. У сезоні 1966–68, який часто називають «подвійним сезоном», шістнадцять команд двічі грали між собою вдома та двічі на виїзді протягом сезону, що тривав два роки. [13]
Протягом 1970-х і 1980-х років шість команд виграли свої перші титули чемпіонату; «Маккабі» (Нетанія) виграв чотири титули між 1970 і 1980 роками, тоді як «Хапоель» (Беер-Шева) виграв два поспіль у сезонах 1974–75 і 1975–76. «Хапоель» (Кфар-Сава), «Маккабі» (Хайфа), «Бейтар» (Єрусалим) і ««Бней-Єгуда»» виграли свої перші титули в 1980-х роках. Після перемоги «Бней-Єгуди» в сезоні 1989–90, «Маккабі» (Хайфа), «Маккабі» (Тель-Авів) і «Бейтар» (Єрусалим) домінували протягом решти епохи Ліги Леуміт, вигравши всі титули, крім останнього; чемпіонат 1998–99 років вперше виграв «Хапоель» (Хайфа).
Ізраїльська прем'єр-ліга (1999–) ред.
Коли Ізраїльська прем'єр-ліга стала вищим дивізіоном ізраїльського футболу в сезоні 1999–2000, Ліга Леуміт стала другим дивізіоном. З того часу лише шість клубів вигравали титул; «Хапоель» (Тель-Авів), «Хапоель Іроні» (Кір'ят-Шмона), «Хапоель» (Беер-Шева), «Маккабі» (Хайфа), «Маккабі» (Тель-Авів) і «Бейтар» (Єрусалим). «Хапоель» (Тель-Авів), «Маккабі» (Хайфа), «Маккабі» (Тель-Авів) і «Бейтар» (Єрусалим) іноді називають «великою четвіркою» ізраїльського футболу[6].
Вигравши сім титулів за 20 сезонів ліги, найуспішнішим клубом за цей період є «Маккабі» (Хайфа); за той самий період «Маккабі» (Тель-Авів) додав шість до своєї загальної кількості, «Хапоель» (Беер-Шева) виграв три чемпіонства, а «Бейтар» (Єрусалим) і «Хапоель» (Тель-Авів) виграли по два чемпіонства. Хоча «Хапоель» (Тель-Авів) лише двічі фінішував на вершині ліги з 1999 року — у сезоні 1999–2000 і через десять років у сезоні 2009–2010, в обох випадках вони виграли дубль.
Це досягнення було зрівняно з «Бейтар» (Єрусалим)» у 2007–08 роках . Іроні Кір’ят-Шмона виграла свій перший чемпіонат у сезоні 2011–2012, таким чином ставши першим переможцем півночі . І «Маккабі» (Тель-Авів), і «Хапоель» (Беер-Шева) виграли три титули поспіль.
Виступи ред.
Виступи за клубами ред.
Зірка над гербом присуджується за кожні п'ять титулів.
| Клуб | Титули | Друге місце | Переможні сезони |
|---|---|---|---|
| «Маккабі» (Тель-Авів)
⭐⭐⭐⭐ |
23 | 12 | 1935–36, 1937, 1941–42, 1946–47, 1949–50, 1951–52, 1953–54, 1955–56, 1957–58, 1966–68, 1969–70, 1971–72, 1976–77, 1978–79, 1991–92, 1994–95, 1995–96, 2002–03, 2012–13, 2013–14, 2014–15, 2018–19, 2019–20 |
| «Маккабі» (Хайфа)
⭐⭐ |
14 | 9 | 1983–84, 1984–85, 1988–89, 1990–91, 1993–94, 2000–01, 2001–02, 2003–04, 2004–05, 2005–06, 2008–09, 2010–11, 2020–21, 2021–22 |
| «Хапоель» (Тель-Авів)
⭐⭐ |
13 | 15 | 1933–34, 1934–35, 1938–39, 1940–41, 1943–44, 1956–57, 1965–66, 1968–69, 1980–81, 1985–86, 1987–88, 1999–2000, 2009–10 |
| «Хапоель» (Петах-Тіква)
⭐ |
6 | 10 | 1954–55, 1958–59, 1959–60, 1960–61, 1961–62, 1962–63 |
| «Бейтар» (Єрусалим)
⭐ |
6 | 6 | 1986–87, 1992–93, 1996–97, 1997–98, 2006–07, 2007–08 |
| «Маккабі» (Нетанія)
⭐ |
5 | 5 | 1970–71, 1973–74, 1977–78, 1979–80, 1982–83 |
| «Хапоель» (Беер-Шева)
⭐ |
5 | 2 | 1974–75, 1975–76, 2015–16, 2016–17, 2017–18 |
| «Хакоах Маккабі Амідар» | 2 | – | 1964–65, 1972–73 |
| «Бней-Єгуда» | 1 | 3 | 1989–90 |
| «Бейтар» (Тель-Авів) | 1 | 2 | 1944–45 |
| «Хапоель» Рамат Ган | 1 | 1 | 1963–64 |
| «Хапоель» (Хайфа) | 1 | 1 | 1998–99 |
| «Хапоель Іроні» | 1 | 1 | 2011–12 |
| Британська поліція | 1 | – | 1931–32 |
| «Хапоель» (Кфар-Сава) | 1 | – | 1981–82 |
| «Маккабі» (Петах-Тіква) | – | 3 | – |
| «Маккабі Яффо» | – | 3 | – |
| «Маккабі» (Реховот) | – | 2 | – |
| «Шимшон» (Тель-Авів) | – | 2 | – |
| «Маккабі» (Єрусалим) | – | 1 | – |
| «Хакоах (Тель-Авів)» | – | 1 | – |
| «Маккабі» (Рішон-ле-Ціон) | – | 1 | – |
Дублі за клубами ред.
Шість команд зробили дубль, вигравши Кубок Ізраїлю протягом того ж сезону. Загалом було виграно 15 дублів (включаючи один требл, «Маккабі» (Тель-Авів) виграв чемпіонат, Кубок штату та Кубок Тото в 2014–15); найуспішнішим клубом у цьому за цим показником є «Маккабі» (Тель-Авів), який сім разів ставав чемпіоном ліги та володарем кубка.
| Клуб | Дублі | Сезони |
|---|---|---|
| «Маккабі» (Тель-Авів) | 7 | 1946–47, 1953–54, 1957–58, 1969–70, 1976–77, 1995–96, 2014–15 |
| «Хапоель» (Тель-Авів) | 4 | 1933–34, 1937–38, 1999–2000, 2009–10 |
| Британська поліція | 1 | 1931–32 |
| «Маккабі» (Нетанія) | 1 | 1977–78 |
| «Маккабі» (Хайфа) | 1 | 1990–91 |
| «Бейтар» (Єрусалим) | 1 | 2007–08 |
Виступи за містами ред.
15 клубів-переможців загалом із дев’яти міст. Найуспішніше місто – Тель-Авів.
| Місто | Титули | Клуби-переможці |
|---|---|---|
| Тель-Авів | 39 | «Маккабі» (Тель-Авів) (23), «Хапоель» (Тель-Авів) (14), «Бейтар» (Тель-Авів) (1), «Бней-Єгуда» (1) |
| Хайфа | 15 | «Маккабі» (Хайфа) (14), «Хапоель» (Хайфа) (1) |
| Єрусалим | 7 | «Бейтар» (Єрусалим) (6), Британська поліція (1) |
| Петах-Тіква | 6 | «Хапоель» (Петах-Тіква) (6) |
| Нетанія | 5 | «Маккабі» (Нетанія) (5) |
| Беер-Шева | 5 | «Хапоель» (Беер-Шева) (5) |
| Рамат Ган | 3 | «Хакоах Маккабі Амідар» (2), «Хапоель» (Рамат Ган) (1) |
| Кфар-Сава | 1 | «Хапоель» (Кфар-Сава) (1) |
| Кір'ят-Шмона | 1 | «Хапоель Іроні» (1) |
Виступи за округами ред.
Чемпіонат Ізраїлю вигравали 15 клубів з шести округів. Найуспішнішим районом є Тель-Авів.
| район[16] | Титули | Клуби-переможці |
|---|---|---|
| Тель-Авів | 42 | «Маккабі» (Тель-Авів) (23), «Хапоель» (Тель-Авів) (14), «Хакоах Маккабі Амідар» (2), «Бейтар» (Тель-Авів) (1), «Бней-Єгуда» (1), «Хапоель» (Рамат-Ган) (1) |
| Хайфа | 15 | «Маккабі» (Хайфа) (14), «Хапоель» (Хайфа) (1) |
| Центр | 12 | «Хапоель» (Петах-Тіква) (6), «Маккабі» (Нетанія) (5), «Хапоель» (Кфар-Сава) (1) |
| Єрусалим | 7 | «Бейтар» (Єрусалим) (6), Британська поліція (1) |
| Південь | 5 | «Хапоель» (Беер-Шева) (5) |
| Північ | 1 | Кір'ят-Шмона (1) |
| Юдея і Самарія | 0 | — |
Виноски ред.
- ↑ а б в Через суперечливу програму чемпіонату в 1930-х і 1940-х роках залишається суперечка щодо кількості титулів, виграних «Хапоелем» (Тель-Авів) у той період. Чемпіонат 1934–35 років було припинено, в момент, коли «Хапоель» (Тель-Авів) очолював турнірну таблицю; на той час він залишився неприсудженим, але зараз Ізраїльська футбольна асоціація визнає титул. Сезон чемпіонату 1937–38 років також був припинений задовго до його завершення через повстання арабів у Палестині, знову з «Хапоелем» на вершині таблиці. Як і у випадку з незавершеним чемпіонатом 1934–35 років, Ізраїльська футбольна асоціація сьогодні зазначає, що клуб виграв чемпіонат 1937–38 років. Враховуючи обидва ці титули, Хапоель має п'ять трофеїв Палестинської ліги та 13 загалом титулів чемпіона Ізраїлю, але ФІФА та УЄФА зараховують клубу лише 4 титули до 1948 року, що дає загальну суму в 12. Сам клуб стверджує, що виграв 13 титулів, 5 до незалежності і 8 після. Цю цифру підтверджують Футбольна асоціація Ізраїлю та Ynet
- ↑ У 1938–39 роках було проведено три регіональні ліги в Тель-Авіві, Єрусалимі та Хайфі. «Маккабі» (Тель-Авів) перемогли у Тель-Авівській лізі та Британська поліція в Єрусалимі, чемпіони Хайфи не відомі.[5]
- ↑ У 1942–1943 роках було проведено три регіональні ліги в Тель-Авіві, Єрусалимі та Хайфі. Кожен регіональний чемпіон мав брати участь у тристоронній міні-лізі за національний титул, але коли Ліга Хайфи була скасована, національний чемпіонат був зведений до одного матчу між чемпіонами Тель-Авіва та Єрусалиму. Чемпіони Єрусалиму, «Хоменетнем», відмовилися грати проти «Маккабі» Тель-Авів, що призвело до того, що «Маккабі» був оголошений національним чемпіоном за замовчуванням. Сьогодні титул не визнається Ізраїльською футбольною асоціацією.[5][9][10]
- ↑ Замість національного чемпіонату було проведено дві регіональні ліги. «Бейтар» (Тель-Авів) переміг у Південній Лізі, «Хапоель» (Тель-Авів) переміг у північній лізі[5][11]. Ізраїльська футбольна асоціація визнає обидві команди чемпіонами ліги цього сезону.[9]
- ↑ Ліга не була завершена через початок війни. ЇФА визнала чемпіонами, «Бейтар» який був лідером на момент припинення змагань.[9]
- ↑ Ліга була припинена після того, як було зіграно лише кілька матчів. ЇФА визнала чемпіонами, «Бейтар» який був лідером на момент припинення змагань.[9]
- ↑ В останній матч сезону 2000–01, «Маккабі» з Хайфи грали вдома проти «Маккабі» з Тель-Авіва, гру було перервано через 82 хвилини, коли «Маккабі» з Хайфи вів з рахунком 3:2, коли вболівальники спробували вторгнутися на поле, в результаті цього постраждала 41 особа. «Маккабі» (Тель-Авів) отримав технічну перемогу з рахунком 2:0.[14][15]
Примітки ред.
- ↑ а б History: Ironi Kiryat Shmona is the 2011–12 Чемпіонат Ізраїлю з футболу champions. One. 2 квітня 2012. Процитовано 2 квітня 2012.
- ↑ Kaufman, Хаїм; Galilydate=January 2008. The early development of Hebrew football in Eretz Israel, 1910–1928 (PDF). Soccer & Society. Israel Football Association. 9: 11. Архів оригіналу (PDF) за 3 травня 2013. Процитовано 6 серпня 2011.
- ↑ About the Club. Maccabi Tel Aviv F.C. Архів оригіналу за 1 October 2011. Процитовано 19 серпня 2011.
- ↑ Stokkermans, Karel (21 квітня 2011). Coventric!. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 18 серпня 2011.
- ↑ а б в г д е Bleicher (May 2011)
- ↑ а б Sinai, Allon (20 липня 2011). Local Soccer: Season schedule released. The Jerusalem Post. Процитовано 6 серпня 2011.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
- ↑ а б в г Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
- ↑ Shohat, Elisha (2006). 100 Years of Football 1906-2006. с. 132—134.
- ↑ Last, Jeremy (13 березня 2008). Sporting Heroes: No. 49 Nahum Stelmach. The Jerusalem Post. Процитовано 24 серпня 2011.
- ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
- ↑ Bleicher, Янів (13 September 2009). Israel 2000/01. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 5 August 2011.
- ↑ Adar, Shaul (October 2010). Walid objection. When Saturday Comes. Архів оригіналу за 4 November 2011. Процитовано 5 August 2011.
- ↑ Helders, Stefan. Israel: largest cities and towns and statistics of their population. World Gazetteer. Архів оригіналу за 9 February 2013. Процитовано 24 серпня 2011.
Джерела ред.
- Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
- Bleicher, Yaniv (19 травня 2011). Israel – List of Champions. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 5 серпня 2011.
- Bleicher, Yaniv (3 липня 2008). Israel – List of Final Tables. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 5 серпня 2011.
- Bleicher, Yaniv (15 липня 2011). Israel – Leading Goalscorers. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 5 серпня 2011.
- Ізраїльська футбольна асоціація