Мордехай Шпіглер

футболіст

Мордехай Шпіглер (* 19 серпня 1944, Сочі, СРСР) — колишній ізраїльський футболіст, нападник, згодом — футбольний тренер. Наразі — футбольний функціонер, куратор аматорського футболу в структурі Футбольної асоціації Ізраїлю[2].

Ф
Мордехай Шпіглер
Мордехай Шпіглер
Мордехай Шпіглер
Особисті дані
Повне ім'я івр. מרדכי שפיגלר
Народження 19 серпня 1944(1944-08-19) (80 років)
  Сочі, СРСР
Зріст 179 см[1]
Вага 70 кг[1]
Прізвисько Mottale[1]
Громадянство  Ізраїль
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1957—1961 Ізраїль «Маккабі» (Нетанья)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1963—1971
1972—1973
1973—1974
1974—1977
Ізраїль «Маккабі» (Нетанья)
Франція «Париж»
Франція «Парі Сен-Жермен»
США «Нью-Йорк Космос»
Всього
255 (168)
39 (11)
13 (10)
17 (6)
324 (195)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1963—1977 Ізраїль Ізраїль 82 (32)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1979
1979—1980
1980—1982
1982—1984
Ізраїль «Маккабі» (Хайфа)
Ізраїль «Хапоель» (Хайфа)
Ізраїль «Бейтар» (Тель-Авів)
Ізраїль «Маккабі» (Нетанья)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Дані оновлено 7 жовтня 2010.

Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший футболіст 50-річчя (1954—2003) в Ізраїлі. Найкращий бомбардир в історії національної збірної Ізраїлю (32)[2].

Кар'єра футболіста

ред.

Клубна кар'єра

ред.

Вихованець футбольної школи клубу «Маккабі» з Нетаньї. У матчах за дорослу команду клубу дебютував 1963 року, всього відіграв у її складі 8 сезонів. Протягом цього часу тричі ставав найкращим бомбардиром чемпіонату Ізраїлю, чотири рази визнавався найкращим гравцем внутрішньої першості. В сезоні 1970-71, який став для нього останнім у клубі з Нетаньї, виграв разом з командою титул чемпіона Ізраїлю.

Протягом 1972—1974 виступав у Франції. Спочатку грав у складі команди «Париж», яка за підсумком сезону 1972-73 залишила елітний дивізіон. У 1973 перейшов до іншого столичного клубу «Парі Сен-Жермен», який, на противагу «Парижу», навпаки саме пробився до еліти французького футболу.

1974 року переїхав до США, де захищав кольори клубу «Нью-Йорк Космос», виступами за який й завершив активну ігрову кар'єру у 1977. В команді з Нью-Йорку грав поруч з легендою світового футболу бразильцем Пеле, який також догравав у Сполучених Штатах.

Виступи за збірну

ред.

Протягом 1963—1977 років виступав у складі національної збірної Ізраїлю.

У 1964 році став у складі збірної володарем Кубка Азії. В рамках тріумфального для ізраїльської команди турніру відіграв у трьох матчах, відзначився двома забитими голами (у тому числі одним з пенальті).

1968 року брав участь у футбольному турнірі на Літніх Олімпійських іграх в Мехіко, протягом якого виходив на поле в усіх 4 матчах ізраїльської команди.

Допоміг збірній Ізраїлю кваліфікуватися до участі у фінальній частині чемпіонату світу 1970 року. За результатами першого, і допоки єдиного у своїй історії, чемпіонату світу збірна Ізраїлю припинила боротьбу на стадії групового етапу, програвши збірній Уругваю та зігравши внічию в матчах проти збірних Швеції та Італії. На цьому етапі Шпіглер відзначився голом, забитим у ворота шведів, увійшовши таким чином в історію як автор першого (і наразі єдиного) гола збірної Ізраїлю в рамках фінальних частин світових першостей.

Усього брав участь у 82 офіційних матчах збірної, відзначився 32 забитими голами, що досі лишається найкращим результатом серед показників усіх бомбардирів ізраїльської національної команди.

Тренерська кар'єра

ред.

Невдовзі після завершення ігрової кар'єри розпочав тренерську роботу, очоливши у 1979 році «Маккабі» з Хайфи. Згодом, до 1984 року попрацював ще у декількох ізраїльських клубах. Найвдалішим для Шпіглера-тренера став сезон 1982-83, в якому він виграв титул чемпіона Ізраїлю з командою «Маккабі» (Нетанья), з якою 12-ма роками раніше вигравав цей титул як гравець.

Надалі працював футбольним функціонером.

Досягнення та нагороди

ред.

Як гравця

ред.

Як тренера

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д Olympedia — 2006.
  2. а б Шпіглер: «Ми маємо бути послідовними» [Архівовано 3 березня 2011 у Wayback Machine.], — інтерв'ю офіційному сайту ФІФА, 19 жовтня 2009. (англ.)

Посилання

ред.