Відкрити головне меню

Спиридон (Бабський)

російський та український православний священик

Спиридон Бабський (справжнє ім'я Олег Бабський; *13 травня 1958, Житомир — †1 травня 2011 Луцьк) — український релігійний діяч православного сповідання. Випускник Московської духовної академії РПЦ. Ієрей РПЦ (рукоположений архієпископом Смоленським РПЦ Феодосієм Процюком); єпископ Переяслав-Хмельницький УПЦ КП, вікарій Київської єпархії (1992—1994); архієпископ Луцький і Волинський одного з відгалужень Російської істинно-православної церкви (2008—2009, відійшов від справ).[1]

Спиридон
Народився 13 травня 1958(1958-05-13)
Житомир, Українська РСР, СРСР
Помер 1 травня 2011(2011-05-01) (52 роки)
Житомир, Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність священик
Конфесія православ'я

ЖиттєписРедагувати

Вихованець Московської патріархіїРедагувати

Закінчив Ленінградську духовну семінарію та Московську духовну академію. 1981 прийняв священний сан в Російській православній церкві від архієпископа Смоленського РПЦ Феодосія Процюка. Служив на парафіях Житомирської, згодом — Київської єпархії УПЦ МП, користуючись підтримкою свого патрона Процюка (тепер єпископ РПЦ на спокої).

Служіння в УПЦ КПРедагувати

7 червня 1992 митрополитом Київським і всієї України Філаретом та єпископом Почаївським Яковом рукоположений на єпископа Переяслав-Хмельницького, вікарія Київської єпархії. Після Об'єднавчого Собору увійшов до єпископату — УПЦ Київського Патріархату.[2]

На початку 1994, з групою архієреїв УПЦ КП (Антоній Масендич, Іоанн Сіопко, Софроній Власов, Роман Попенко) оголосив про перехід в УПЦ МП, зрікшись у сподіванні на «канонічну хіротонію» єпископського сану. Не отримавши «канонічної хіротонії» від Московської патріархії, знову став іменувати себе «архієпископом Спиридоном», проте УПЦ КП вже почислила його за штат.

Подальша доляРедагувати

Змінив кілька релігійних юрисдикцій, в тому числі брав участь у «патріаршій інтронізації» Олега Кулика (т. зв. Мойсея), від якого прийняв «повторну хіротонію», однак згодом полишив і цю спільноту.

Останнім місцем його перебування стало одне з відгалужень «Істинно-православної церкви» в Росії, мав пристосоване під храм приміщення в Луцьку.

1 травня 2011 на 53 році життя помер. Похований у Луцьку 3 травня 2011.

ПриміткиРедагувати