Відкрити головне меню

Київська єпархія — до поділу її в 2009 році на Київську та Переяслав-Хмельницьку єпархію, була найбільшою єпархією УПЦ КП. Станом на 1 січня 2009 року нараховувала 2 духовних навчальних заклади, 163 недільні школи, 11 періодичних видань.

Київська єпархія
Михайлівський Золотоверхий монастир
Михайлівський Золотоверхий монастир
Основні дані
Церква Українська православна церква — Київський патріархат
Заснована 1991
Юрисдикція м. Київ, Київська область крім Переяслав-Хмельницького, Яготинського, Бориспільського, Броварського, Баришівського, Згурівського районів.
Єпархіальний центр Київ
Кафедральний собор Володимирський собор (Київ)
Титул правлячого
архієрея
Патріарх Київський і всієї Руси-України є єпархіальним архієреєм Київської єпархії.
Правлячий архієрей
Правлячий архієрей Філарет
Вікарні архієреї
Архієпископ Богуславський Олександр
Архієпископ Макарівський Ізяслав
Єпископ Васильківський Лаврентій
Архієпископ Вишгородський Агапіт

ІсторіяРедагувати

Київська єпархія була утворена внаслідок офіційного прийняття у 988 р. християнства як державної релігії Київської Русі. Вона входила до складу Константинопольського патріархату як митрополія. Київська митрополія продовжувала перебувати в складі Вселенського патріархату і після того, як у 1448 р. її частина, об'єднана навколо Московського князівства, через поставлення окремого митрополита фактично проголосила свою автокефалію. Перебуваючи до 1686 р. в складі Константинопольського Патріархату, Київська митрополія користувалася найширшими правами автономії.

У 1917 році зі зміною державного устрою в Росії, а потім і проголошенням Україною незалежності, відразу гостро постало питання про скасування неканонічної підпорядкованості Української Церкви Російській. В жовтні 1921 р. відбувся Всеукраїнський православний церковний Собор, на якому остаточно сформувалася Українська Автокефальна Православна Церква. У 1930 р. під тиском органів держбезпеки УАПЦ «самоліквідувалася», а незначна частина її парафій проіснувала до 1937 року, коли була остаточно розгромлена.

У червні 1941 року почалася Друга світова війна. 24 грудня того ж року митрополит Діонісій, Предстоятель Православної Церкви в Польщі, призначив архієпископа Луцького Полікарпа (Сікорського) тимчасовим Адміністратором Православної Автокефальної Церкви в Україні, а також благословив архієпископам Полікарпу та Олександру висвячувати нових єпископів для України. Протягом 1943-44 рр. радянські війська поступово повернули під владу СРСР всі окуповані Німеччиною землі. Єпископи УАПЦ опинилися в різних кутках Заходу, але єпископат продовжував зберігати формальну юрисдикційну єдність як УАПЦ в Діаспорі. Останнім Місцеблюстителем Київського Митрополичого Престолу УАПЦ в Діаспорі був митрополит Мстислав.

На найвищому керівному органі УПЦ — Соборі, який відбувся 1-3 листопада 1991 р. в Києві, було ухвалено рішення про автокефалію Української Православної Церкви.

З метою об'єднання двох гілок Помісної православної церкви України в Києві 25-26 червня 1992 р. був скликаний Об'єднавчий Собор. На цьому Соборі УАПЦ та УПЦ об'єдналися в єдину Церкву, яка отримала назву Українська православна церква Київського Патріархату.

За Статутом УПЦ Київського Патріархату, Патріарх Київський і всієї Руси-України був єпархіальним архієреєм Київської єпархії, що складається із міста Києва та Київської області.

Рішенням Священного Синоду від 21 жовтня 2009 року — Київську єпархію було розділено на дві єпархії з утворенням Переяслав-Хмельницької єпархії, до якої відійшли райони лівобережної частини Київської області: Переяслав-Хмельницький, Яготинський, Бориспільський, Броварський, Баришівський, Згурівський.[1]

Після Об'єднавчого собору правлячий архієрей Переяславської єпархії став предстоятелем ПЦУ і керівником Київської єпархії єпархії, таким чином єпархії фактично знову були об'єднані в одну.

Священний Синод ПЦУ 5 лютого 2019 року вирішив, що почесний патріарх Філарет продовжує керівництво Київською єпархією у складі парафій та монастирів м. Києва (за виключенням Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря), які до 15 грудня 2018 року перебували в його підпорядкуванні як Патріарха Київського і всієї Руси-України.[2]

Світлини парафійРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати