Petalostigma pubescens
Petalostigma triloculare («Хінний кущ») — вид рослин порядку мальпігієцвіті (Malpighiales).
| Petalostigma pubescens | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Picrodendraceae |
| Рід: | Petalostigma |
| Вид: | P. pubescens
|
| Біноміальна назва | |
| Petalostigma pubescens | |
| Синоніми | |
|
Petalostigma quadriloculare var. pubescens Müll.Arg. | |
Будова ред.
Невелике дерево з густою кроною до 5-12 м заввишки з покрученим стовбуром. Листя вузьке еліптичне 2-6 см завдовжки та 1-2,5 см завширшки з глянцевою поверхнею зверху та сіруватими волосинками знизу. Дерево різностатеве, жовтувато-брунатні чоловічі квіти ростуть у суцвіттях по 3-4, тоді як жіночі окремо. Плід — кістянка, 12-17 мм в діаметрі. У кожній кісточці міститься по 4 насінини.[1]
Життєвий цикл ред.
Розповсюдження рослини відбувається у три етапи:
- Птахи ему поїдають плоди дерева, розносячи кісточки з власними послідом. Дослідження показали, що через повільне перетравлення насіння дерева залишається у шлунку птахів до 72 годин. Що, зважаючи на міграційну поведінку ему, забезпечує рослині широкий ареал розповсюдження. В одному посліді може бути до 1200 насінин.
- Ендокарпій кісточки плоду при висиханні (як і у Petalostigma triloculare)[2] після 2-3 днів на сонці вибухає, розкидаючи насіння в різні боки на 1,5-2,5 м. Кісточки під деревом, що не пройшли травний тракт ему, вибухають з великою затримкою. Розкидання насіння збільшує шанси на проростання більшій кількості рослин, оскільки зменшується конкуренція між великою кількістю насіння в одному посліді ему.
- Мурахи (Rhytidoponera, Tetramorium, Iridomyrmex, Paratrecbina) збирають насіння до мурашника, оскільки кожна насінина містить поживний елайосом.[3]
Petalostigma pubescens як і інші дерева, чиє розповсюдження залежить від тварин (Crescentia alata, Sideroxylon grandiflorum), зменшення кількості симбіонтів суттєво впливає на виживання цього виду.[4]
Поширення та середовище існування ред.
Росте від Австралії (Новий Південний Уельс, Квінсленд, Північна Територія, Західна Австралія) до Нової Гвінеї.
Практичне використання ред.
Аборигени збирають плоди для лікувальних цілей. Кора дуже гірка, використовувалася для лікування малярії, звідки походить назва «хінний кущ» за аналогією з хінним деревом.
Галерея ред.
-
Листя -
Плоди -
Загальний вид рослини -
Квіти
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ PlantNET - FloraOnline. plantnet.rbgsyd.nsw.gov.au. Архів оригіналу за 21 травня 2018. Процитовано 20 травня 2018.
- ↑ 1926-, Floyd, A. G. (Alexander Geoffrey), (2007). Rainforest trees of mainland south-eastern Australia (вид. Revised ed). Lismore, N.S.W.: Terania Rainforest Publishing. ISBN 9780958943673. OCLC 225411954.
- ↑ Esser, Karl (6 грудня 2012). Progress in Botany: Stuctural Botany Physiology Genetics Taxonomy Geobotany / Fortschritte der Botanik Struktur Physiologie Genetik Systematik Geobotanik (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 9783642770470. Архів оригіналу за 20 травня 2018. Процитовано 20 травня 2018.
- ↑ Clifford, H. T.; Monteith, G. B. (1989). A Three Phase Seed Dispersal Mechanism in Australian Quinine Bush (Petalostigma pubescens Domin). Biotropica. Т. 21, № 3. с. 284—286. doi:10.2307/2388659. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 20 травня 2018.
Джерела ред.
- Petalostigma pubescens [Архівовано 20 травня 2018 у Wayback Machine.] // Useful Tropical Plants Database