Відкрити головне меню
Sideroxylon grandiflorum
Молоде дерево
Молоде дерево
Біологічна класифікація
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Покритонасінні (Angiospermae)
Еудікоти (Eudicotidae)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Сапотові (Sapotaceae)
Рід: Сідероксілон (Sideroxylon)
Вид: Дерево додо
Біноміальна назва
Sideroxylon grandiflorum
 A.DC.
Синоніми[1]
*Calvaria grandiflora (A.DC.) Dubard
  • Sapota lessertii A.DC.
  • Sideroxylon annithomae Aubrév.
  • Sideroxylon lessertii (A.DC.) Baker
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Sideroxylon grandiflorum
EOL logo.svg EOL: 1150162
IPNI: 789673-1
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 407068

Дерево додо (Sideroxylon grandiflorum) — вид рослин родини Сапотові.

БудоваРедагувати

Плід схожий на персик. Його насіння має щільну оболонку.

Життєвий циклРедагувати

Через міцну шкарлупу плодів, насіння не проростає у природних умовах, що призвело до загрози вимирання виду. У 1970-х роках залишилося лише 13 особин цього дерева віком більше 300 років. Дослідник Стенлі Темпл англ. Stanley Temple припустив, що насіння могло готуватися до проростання, проходячи травну систему вимерлих з 1690 року птахів додо. Звідси походить популярна назва рослини — «Дерево додо». Науковець намагався запустити механізм проростання, годуючи плодами дерева індиків. Під час експерименту 3 з 17 насінин проросли.

Пізніше гіпотезу Темпла ставили під сумнів, називаючи її міфом.[2] Подальші дослідження виявили ніби-то насіння проростає і без допомоги птахів (Witmer & Cheke 1991), що на острові лишилося не 13 особин а кілька сотень, що зменшення кількості дерев стало наслідком вирубки лісів, що розповсюджувачами насіння могли бути і інші тварини.

Поширення та середовище існуванняРедагувати

Зростає на острові Реюньйон та Республіці Маврикій.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. The Plant List. 
  2. Naish, Darren. The ‘ghosts’ of extinct birds in modern ecosystems. Scientific American Blog Network (en). Процитовано 2018-06-09. 

ДжерелаРедагувати