Щутків (пол. Szczutków) — давнє українське село в Польщі, у гміні Любачів Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 364 особи (2011[1]).

Село
Щутків
пол. Szczutków
Колишня церква

Координати 50°06′30″ пн. ш. 23°06′51″ сх. д. / 50.10861000002777388° пн. ш. 23.11417000002778011° сх. д. / 50.10861000002777388; 23.11417000002778011Координати: 50°06′30″ пн. ш. 23°06′51″ сх. д. / 50.10861000002777388° пн. ш. 23.11417000002778011° сх. д. / 50.10861000002777388; 23.11417000002778011

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Любачівський повіт
Гміна Любачів
Перша згадка 1388
Висота центру 219  м
Населення 364 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-600
Автомобільний код RLU
SIMC 0606375
GeoNames 757375
OSM 1746432 ·R (Ґміна Любачів)
Щутків. Карта розташування: Польща
Щутків
Щутків
Щутків (Польща)
Щутків. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Щутків
Щутків
Щутків (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Розташування ред.

Село лежить за 10 км від кордону з Україною, за 7 км на південь від повітового міста Любачів і за 80 км на схід від воєводського міста Ряшів. Знаходиться у давньому українському етнічному регіоні Любачівщина.

Історія ред.

Перша згадка про село датована 1388 роком. У 1531 р. працювала гута заліза.

У 1672 р. під час нападу татар поневолено в ясир 21 житель і забрано понад 100 голів худоби.

У 1890 р. було 147 будинків і 717 мешканців, з них: 644 греко-католики, 25 римо-католиків і 48 юдеїв, була філіальна школа.

Населення на 1.01.1939 р. складало 1150 осіб, з них: 950 – українці-грекокатолики, 70 – українці-римокатолики, 90 – поляки (переважно колоністи з австрійських часів), 40 – євреї[2]. Село належало до Любачівського повіту Львівського воєводства. У складі повіту 27 листопада 1939 р. село включене до новоутвореної Львівської області, а 17 січня 1940 р. — до Любачівського району. В жовтні 1944 року західна частина Львівської області включно з селом передана Польщі.

Після Другої світової війни поляки на чолі з Блажеком Фургалою та Міхалом Творком грабували і вбивали українців[3], через що ті змушені були виїхати до СРСР, а ті, що залишилися, в 1947 р. депортовані на понімецьку територію північної Польщі[4].

У 1956 р. в селі почали видобуток газу. В 1963 р. стався вибух з утворенням великого кратеру на річці Любачівка. Факел висотою 30 метрів горів багато місяців, а видобуток газу в селі продовжується донині.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 178 34 118 26
Жінки 186 36 100 50
Разом 364 70 218 76

Церква ред.

У 1659 р. місцевий господар Лаврентій Качмар подарував церкві євангеліє. Нову церкву звели в 1671 р. У 1825 р. поряд спорудили дерев’яну дзвіницю. В 1904 р. церкву розібрали і на цьому місці збудували нову.

Церква св. Димитрія була збудована в 1904 р., парафіяльна. Парафія належала до Любачівського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Після виселення українців церква перетворена на римо-католицький костел.

Пам’ятки ред.

Бруснянські кам’яні надгробки на цвинтарі.

Відомі люди ред.

Народилися
  • Михайло Вороний — голова товариства «Надсяння» в Городенці Івано-Франківської області.
  • Василь Мозиль — учасник національно-визвольних змагань[6].
  • Іван Юзва (1912—?) — учасник національно-визвольних змагань[7].

Примітки ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Щутків

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 47, 120.
  3. Любов ГРИНИШИН. Дві батьківщини Михайла Вороного. «Галичина», 19 вересня 2017 року. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
  4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 25 вересня 2017.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  6. Мозиль Василь Юркович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 494. — ISBN 978-966-457-338-9.
  7. Юзва Іван Григорович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 494. — ISBN 978-966-457-338-9.

Джерела ред.