Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Мироля)
Пам'ятка народної культури Словацької республіки реєстраційний номер 183/63 від 7 березня 1968 року.
| Церква Покрова Пресвятої Богородиці | |
|---|---|
 Церква Покрова Пресвятої Богородиці | |
| 49°19′44″ пн. ш. 21°43′59″ сх. д. / 49.32889° пн. ш. 21.73306° сх. д.Координати: 49°19′44″ пн. ш. 21°43′59″ сх. д. / 49.32889° пн. ш. 21.73306° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Словаччина, Мироля |
| Початок будівництва | 1746[1] |
| Кінець будівництва | 1770 |
| Стиль | бароко і народна архітектура[1] |
| Належність | Греко-католицька церква |
| Єпархія | Пряшівська архієпархія |
| Стан | Пам'ятка культурної спадщини Словаччиниd і cultural heritage of Slovakiad[1] |
| Покровитель | Діва Марія |
  Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Мироля) (Словаччина) | |
 | |
 Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Вікісховищі | |
Церква Покрова Пресвятої Богородиці (словац. Chrám Ochrany Bohorodičky, русин. Церьков Покровы Пресвятой Богородицї) — дерев'яна церква лемківського типу в селі Мироля в окрузі Свидника (Словаччина).
Належить греко-католицькій громаді.
Історичний огляд ред.
Тризрубна дерев'яна церква лемківського типу зведена 1770 року на місці давньої церкви кінця XVII століття. Під час Другої світової війни у листопаді 1944 року була пошкоджена, але наступного року відновлена мешканцями села.
1968 року внесена до реєстру пам'яток народної культури Словацької республіки. У 1970-роках реставрували іконостас. У ХХІ столітті поступово відновили ікони в наві. У 2005–2008 роках у рамках реалізації проекту «Пам'ятники» дерев'яну церкву повністю відновили.
Архітектура ред.
Церква зведена у лемківському стилі південно-західного типу. У плані — тридільна: презбітерій (ризниця), нава й бабинець квадратної форми. Кожна частина покрита ґонтом й увінчана банями-маківками з металевими хрестами.
Інтер'єр ред.
У бабинці є кілька рідкісних книг з кириличними записами, плащаниця, виявлена під час реставрації вівтаря, та деякі інші роботи місцевих майстрів.
Усередині є чотирирядний іконостас доби будівництва церкви, розписаний насиченими кольорами. Перший ряд між царськими вратами і дияконськими дверима заповнений іконами святого Миколая, Богородиці Одигітрії, Ісуса Христа-Вседержителя (Пантократора) і Покрова Богородиці. У другому ряді посередині — ікона Тайної Вечері. У третьому розташовані образи всіх апостолів та ікона Вседержителя. Четвертий ряд складається із дванадцяти ікон. Серед них зображене Розп'яття з Богородицею та Євангелістом Іоанном.
Окрім того у церкві є ікони XVII століття, які давніші за церкву. Серед них є ікона Успіння Богородиці.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Drevené gréckokatolícke chrámy na východnom Slovensku. Svidník a okolie. Prešov : PETRA n.o., 2007, s. 84-93: «MIROĽA, Gréckokatolícky chrám Ochrany Presvätej Bohorodičky z roku 1770, NKP». ISBN 978-80-8099-010-7.
- Syrový B. Architektura, Oborové endyklopedie SNTL., SNTL, Praha 1973.
- Herout Jaroslav. Slabikář návštěvníků památek,Naše vojsko, 1980.
- Baleka Jan. Výtvarné umění malířství/sochařství/grafika. Výkladový slovník, Academia. Praha 1997. (ISBN 80-200-0609-5)
- Dudáš M. a kol. Drevené kostoly. Edícia Kultúrne Krásy Slovenska. Vyd. Dajama, Bratislava, 2007 (ISBN 80-89226-14-0)
- Dejiny ruského umenia, Bratislava, Pallas 1977, str. 83.
- Koch Wilfried. Malý lexikon architektúry , Tatran Bratislava 1975, str. 209.
- Miroľa, Gréckokatolícky drevený chrám Ochrany Presvätej Bohorodičky, 1770, NKP [Архівовано 3 січня 2014 у Wayback Machine.]