Плащани́ця (грец. Επιτάφιος) — полотно великого розміру із зображенням Ісуса Христа, що лежить у гробі. У православному обряді плащаниця Ісуса Христа виноситься й виставляється на середину храму під час богослужінь Страсної п'ятниці та Великої суботи, а плащаниця Богородиці — під час богослужіння Успіння.

Плащаниця, 1599 (Музей Бенакі)

Опис

ред.

У центральній частині композиції Плащаниці Ісуса Христа, як правило, розташована ікона «Покладення до гробу» — повністю або частково (тільки тіло Христа). Ця ікона описує євангельську сцену погребіння Ісуса Христа. Таємний учень Ісуса Йосип Ариматейський попросив римського намісника Понтія Пілата віддати тіло Ісуса для погребіння. Зняте з хреста, воно було обвите плащаницею, змащеною ароматичними маслами. Потім тіло Ісуса поклали у гроб, висічений у скелі, де до того іще нікого не поховали. Після того завалили каменем двері гробу. Марія Магдалина та Марія Йосипова дивились, де Його покладали.

Іконографія «Покладення до труни» містить у собі гріб з тілом Христа, Богородицю, що припала до гробу, Івана Богослова, таємних учнів Христа- Йосипа Аримафейского та Никодима, жінок-мироносиць.

По периметру плата звичайно робиться золотий шитий напис чи напис золотом: «Благообразний Йосип з древа снем пречистое Твое тело, плащаницею чистою обвив, и благоуханьми во гробе нове закрив положи». Цей текст є частиною тропаря Йосипу Аримафейскому та повністю виглядає так: «Благообразний Йосип з древа снем пречистое Твое тело, плащаницею чистою обвив, и благоуханьми во гробе нове закрив положи но тридневен воскресл еси Господи, подаяй мирови велию милость».

Художнє значення

ред.

Вивчення та дослідження плащаниць дає відомості про іконографічні та художні особливості тієї чи іншої епохи.

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Посилання

ред.

Англійською: