Вікіпедія

Уберто Дечембріо

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дечембріо.

Уберто Дечембріо
Uberto Decembrio
Народився 1350(1350)
Віджевано
Помер 7 квітня 1427(1427-04-07)
Мілан
Діяльність гуманіст
перекладач
письменник
Сфера роботи гуманізм[1], політика[1] і література[1]
Діти П'єр Кандідо Дечембріо і Angelo Decembriod
CMNS: Уберто Дечембріо у Вікісховищі

Убе́рто Дече́мбріо (італ. Uberto Decembrio, *1350(1350), Віджевано — †7 квітня 1427, Тревільйо) — італійський гуманіст, письменник, перекладач. Батько П'єра Кандідо Дечембріо

З біографії ред.

Учень, послідовник та помічник Мануїла Хрисолора. 1391 року був секретарем у майбутнього Папи римського Олександра V. Потім перебував на службі у Філіппо Марії Вісконті. 1394 року в інтересах Вісконті активно діяв при дворі імператора в Празі, з метою отримання титулу герцога для Вісконті.

1422 та 1427 року був подестою в Тревільйо. З часом потрапив у немилість Вісконті, однак, пізніше був реабілітований і помер у Тревільйо.

Мав двох синів. Старший син П'єр Кандідо Дечембріо (1399-1477) був одним із найвидатніших гуманістів XV століття. Молодший Анджело Камілло Дечембріо став відомим письменником та дипломатом.

Творчість ред.

Перший перекладач «Держави» Платона, також перекладав Демосфена Лісія, спробував продовжити «Енеїду» Вергілія.

Його переклади залишилися невиданими. Лише за заголовками відомі його філософські трактати: «Moralis philosophiae dialogus Libri II», «De modestia», «De candore», «Carmina», «Epistolae ad varios» та «Orationes».

Був також автором численних політичних промов.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database

Література ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Уберто_Дечембріо&oldid=33361390