Тюрксько-аварська мова
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (квітень 2023) |
Тюрксько-аварська мова — мертва тюркська мова, що відноситься до булгарської групи, що функціонувала в Паннонії в VI-IX століттях і зникла після падіння Аварського каганату . Мала статус офіційної мови Аварського каганату та побутувала певний час після приходу мадяр у 895 році, на теперішніх територіях Угорщини та Румунії.
| Тюрксько-аварська мова | |
|---|---|
| Поширена в | була поширена в Центральній Азії, в степах Північного Кавказу, Волги і Дунаю |
| Регіон | Мертва мова |
| Класифікація |
Алтайська Тюркська Булгарська |
| Офіційний статус | |
| Державна | Аварський каганат |
| Коди мови | |
Згідно з тюркською версією походження, споріднена з булгарськими мовами, або сильно зазнала їхнього впливу.
Мова авар європейського періоду відома за збереженими в іншомовних письмових джерелах титулами та особистими іменами, які є універсальними для алтайської мовної сім'ї. Як свідчать дані археології, авари користувалися різновидом рунічної писемності, проте всі знайдені написи дуже короткі та не розшифровуються. Єдиною пам'яткою, що намагаються реконструювати діалект, є напис, виконаний грецькими літерами на посудині зі скарбу Надь-Сент-Міклош. Він близький до булгарських текстів того часу. З джерел відомо, різні групи булгар входили до складу аварського союзу.
Про мову авар до переселення до Європи прямих даних немає. Є підстави вважати, що спочатку авари були монголомовними (за поширенішою думкою вони ототожнюються з центральноазійським народом жужанів) [1] [2]
З аварською мовою, на цю думку, пов'язуються ранні монгольські запозичення у слов'янських мовах: наприклад слова «хоругвь» і «телега». Існує думка, що мова авар завжди була булгаро-тюркською (А. Рона-Таш), або належала до тунгусо-маньчжурської групи (Є. А. Хелімський).
Література ред.
- Мудрак О. А. Аварський напис на посудині зs скарбу Надь-Сент-Міклош // Orientalia et Classica, Аспекты компаративистики — М.: Изд. РГГУ, 2005. Вып. VI. — С.81-103 Архівовано січень 19, 2013 на сайті Wayback Machine.
- Немет Ю. До питання про аварів
- Хелімський Є. А. Тунгусоманьчжурський мовний компонент в Аварському каганаті та слов'янська етимологія // Матеріали до доповіді на XIII Міжнародному з'їзді славістів. Любляна, 15-21 серпня 2003 року.
Примітки ред.
- ↑ [1]Шульга Д. П., Комісарів С. А. Аварські давнини як можлива основа для виділення археологічних пам'яток жужан // Вісник Новосибірського державного університету. Серія: Історія. Філологія. - 2009. - Т. 8 , вип. 5 . - ISSN 1818-7919.
- ↑ Таскін В. С. Матеріали з історії древніх кочових народів групи Дунху / Н. Ц. Мункуєв. - Москва: Наука, 1984. - С. 4. - 487 с.